На завершення суботньої програми двадцять четвертого туру української Прем’єр-ліги на нас очікувало протистояння в столиці у форматі битви аутсайдерів. Не найкраща афіша для футбольного вечора, проте такими є справи у місцевої Оболоні та одеського Чорноморця, які на полі Оболонь-Арени цього разу мали вирішити чи не остаточно свою долю на найближчі півтора місяці.

Бо в "моряків" на це був шанс ще кілька тижнів тому, коли вони поступились петровському Інгульцю у формально домашній грі (0:1), хоча умови тоді для тоді ще команди Олександра Бабича були приблизно схожими на ті, у яких опинився колектив тепер уже Олександра Кучера перед звітним протистоянням. Інгулець тоді відставав на три пункти від Чорноморця, але в підсумку підтягнувся, і саме на це й розраховували одесити по відношенню вже до Оболоні, яка в свою чергу могла взагалі вискочити за межі зони перехідних матчів у разі власного успіху.

Як і передбачалось, у битві за виживання поступатись не хотіла жодна із сторін. І це був явно не той випадок у історії УПЛ, коли така завзятість призводила до мінімальної кількості ризику та гольових моментів на обидві команди. Навпаки — їх було навіть більше, аніж у середньому буває за чималу кількість загалом, уже за підсумками першого тайму. Спочатку Чорноморець активно наполягав на забитому м’ячі, однак Безбородько свій гол у чужому штрафному так і не знайшов, як і Ракіцький ударом із штрафного.

А вже від середини першої половини гри взявся атакувати колектив Сергія Шищенка. Оболонь знову активно залучала лівий фланг, але Бичеку трохи не щастило на завершення. Майже завжди, окрім фантастичного епізоду на 30 хвилині, який і змалювати буде складно. Подача кутового з лівого флангу завершилась помилкою воротаря Аніагбосо на виході, після чого Бичек добивав у майже порожні ворота, але захисники вибили з лінії. І все заради того, щоб той-таки голкіпер, лежачи на газоні, ногою цілком акцентовано добив м’яч у сітку краще за будь-якого форварда.

На цьому атаки "пивоварів" себе не вичерпали в першому таймі, а Кучер зрештою не витримав, і замінив Безбородька ще до перерви. Через травму чи ні — то вже інше питання, хоча для першого передумов особливо помітно не було. І вже перша половина гри для господарів могла завершуватись ще й другим голом, для чого був відмінний момент — пенальті, який призначили за влучання в руку Білошевському під час удару Ільїна на правому фланзі штрафного. Однак Черненко нагоду забити змарнував, пробивши в поперечину над лівим верхнім кутом воріт.

Активності від обох команд мали місце й поперерві, тож гра в певному сенсі перевершувала навіть сміливі очікування від неї. Однак із забитими голами справа якось не склалась. По-перше, Аніагбосо аж ніскільки не поплив, і надалі рятував свою команду далеко не одноразово під час дуелей із суперниками. Але Марченко теж не відбував номер у рамці власних воріт, тож напад з обох сторін просто бився головою в стіну.

А гравці Чорноморця — ще й у поперечину, коли на 83 хвилині Янаков ледь не створив копію диво-гола Шастала у ворота його команди, але з подачі Кисіля з правого флангу поцілив трохи вище потрібного. Було помітно, що "моряки" складати зброю достроково намірів не мають жодних, але "пивовари" відзначались тим самим, тож під час атак у обидва боки поля було майже неможливо розібрати, хто контролює хід подій. Але команда Шищенка контролювала рахунок — це для неї було найбільш важливо.

У наступному турі на київську Оболонь очікує гостьове дербі проти Динамо, тоді як одеський Чорноморець поїде в гості до рівненського Вереса.

Оболонь — Чорноморець 1:0
Гол: Аніагбосо, 30 (авт.)

На 45+1-й хвилині Руслан Черненко (Оболонь) не забив пенальті (поперечина).