На завершення суботньої частини двадцять п’ятого туру української Прем’єр-ліги ми знову навідались до Львова, де напередодні Великодня був справжній футбольний фестиваль. Бо щойно на Україні відгриміло місцеве дербі, а вже за кілька годин досі чинний чемпіон країни, донецький Шахтар, приймав на Арені Львів ковалівський Колос у не менш цікавому протистоянні.

У команди Маріно Пушича фактично не було вибору — Олександрія та київське Динамо свої матчі напередодні виграли у Ворскли (3:1) та Оболоні (3:0) відповідно, тож "гірники" мали не відставати, бо кожен наступний утрачений бал у контексті чемпіонських перегонів для них уже точно стане фатальним. Хоча тут ще й за другу сходинку вхопитись буде непросто. А тим часом Руслан Костишин, як може, але намагається врятувати "колосків", які знову зробили хід конем та змінили головного тренера наприкінці сезону.

Однак про те, що саме таким буде цей матч для команди Маріно Пушича, ніхто й не здогадувався до його початку. Та навіть за ходом першої чверті ігрової години взагалі не було помітно, за що має вхопитись Колос, аби відсунути атаку суперників від власних воріт. А воно вийшло так, що й хапатись ні за що не було потреби — Шахтар зробив усе самотужки, не реалізувавши наявні гольові моменти, після чого просто збавивши оберти.

Саме тоді й увімкнулась на повну атака гостей, а на ворота Фесюна посипались перші гольові моменти. Із результативним завершення у підсумку, бо посеред тайму дальній удар Ррапая з лівого флангу з передачі Велетня таки зайшов під ближню стійку, а трохи згодом Владислав ще й подав на голову Цурікову в контратаці, який пробив у дальній кут. Тож замість власної переваги Шахтар отримав відставання за рахунком, до якого явно не був готовий.

Але тоді "гірники" ще не встигли занепасти духом, тому таки дотиснули суперників до пропущеного м’яча під завісу першого тайму, коли Марлон поставив ефектну крапку в чужому воротарському ударом боковими ножицями. Це мало надихнути його команду на подальші звершення в атаці, але вже в другій половині, яка за розвитком подій у підсумку повністю повторила сюжет своєї попередниці.

Однак варто звернути увагу на один дуже важливий момент — Шахтар таки дотиснув суперників до другого гола, і оборона Колоса тоді виглядала настільки кволо, що в подальшому прогресі команди Пушича не було жодних сумнівів. Але удар Бондаренка в правий нижній кут із центру чужого штрафного так і не став результативним, бо дуже тривалий перегляд VAR (можливо — навіть рекордний за тривалістю в історії УПЛ) призвів до того, що таки знайшли офсайд у Марлона в епізоді за мить до крапки в цій атаці.

Дуже багато ігрового часу було змарновано на всі ці перегляди, і для Шахтаря це зіграло найгіршу з можливих ролей — команда встигла охолонути. А отже й утратила контроль над грою. Як і в першому таймі. І з тими самими наслідками в підсумку — спочатку Велетень оформив власний забитий м’яч із прострілу Алефіренка з правого флангу на межі чужого воротарського на 84 хвилині. А потім…

А потім "гірники" відповіли заробленим Траоре в боротьбі проти Пахолюка пенальті, який успішно реалізував Кевін. Дистанція за рахунком знову скоротилась, господарі побігли вперед, але миттєво отримали м’яч у вільну зону на власному правому фланзі оборони, звідки Велетень оформив асистентський хет-трик прострілом на Болівара в центр під порожні. Усі мрії команди Пушича в цей момент розлетілись ущент, можливо — і майбутнє тренера в клубі також.