Парад сенсацій, провал ветеранів та шедевр Кльоца: огляд першого туру УПЛ

Чемпіонат України стартував так, як від нього і чекали: з перериванням матчів через повітряні тривоги, конфліктами з приводу телепулу, образами арбітрів та... аномалією в результатах.

Можна сказати, що УПЛ виявилася передбачувано непередбачуваною. Війна, яка позбавила гравців півроку нормальної футбольної роботи, начебто всіх зрівняла. Жодні масштабні посилення не врятували Чорноморець і Кривбас від поразок у першому турі, жодна з пробоїн у складі не завадила харківським командам досягти однозначно позитивного результату.

Можливо, підключення до українських турнірів Динамо одразу закриє питання щодо однієї з інтриг – але, чесно кажучи, і кияни за показаним у Європі не виглядають царем гори. 

Матч туру

У протистоянні двох команд, яким в останню п'ятирічку вдавалося вигравати медалі чемпіонату, несподівано набагато сильнішою виявилася Зоря. 3:1 не до кінця відображає перевагу луганчан: провали в обороні Ворскли давали їм настільки більше шансів, що навіть головний тренер, незважаючи на результат, виявився незадоволеним.

Віктор Скрипник прийшов до Полтави практично як месія, але вже перший матч провів так, що багато питань. Пара двох “Че” – досвідченого Чеснакова та молодого Челядіна – у центрі оборони полтавців не вразила зовсім: гравці Зорі завдяки її “роботі” отримували можливість проводити справжні буліти з центру поля. І це при тому, що Сергій Яворський був доступний і вже в цьому матчі вийшов на заміну... Тільки наприкінці, коли результат матчу було вирішено на 99%, Ворскла змогла перехопити нитки гри і забити гол престижу.

Гол туру

Дмитро Кльоц ідеальним дальнім ударом з 30 метрів розпечатав ворота Чорноморця, і цей гол став переможним. Можливо, в цьому голі була частка провини воротаря, але критикувати його зараз не хочеться, оскільки... Див. нижче.

З 1:23

Час перших

Перший гол: Єгор Назаріна (Зоря). Його, звісно, ​​довелося почекати: матч-відкриття сезону пройшов без жодного гола. Але тим більш статусним виявився матч, у якому він відбувся. Після пенальті, призначеного за фол Різника, Єгор підійшов до “точки” та забив.

Примітно, що Назарину не збентежив той факт, що попередній досвід пенальті він мав три, а пенальті успішний – взагалі чотири роки тому. 2019-го Єгор реалізував два перші пенальті в кар'єрі, 2020-го не забив третій (Карпати через це не перемогли у львівському дербі!) – і взяв у цій справі велику паузу.

Перший відбитий пенальті: Дмитро Непогодов (Чорноморець). Колишній конкурент Стіва Манданда в Марселі останні п'ять із половиною років провів у Казахстані, але після приїзду до Чорноморця одразу став основним. Цікаво, що це другий відбитий Дмитром пенальті на рівні АПЛ: у 2013-му, як воротар Ворскли, він не дав забити... Алексу Тейшейрі!

Перший дубль: Денис Безбородько (Зоря). Подвійно почетно, що форвард відзначився дублем у першому ж матчі УПЛ після повернення до нової команди.

Саме “повернення”, оскільки за Зорю Денис виступав у 2015-18 роках. Про це реально легко забити, бо в одному останньому матчі Безбородько забив удвічі більше голів, ніж за весь той час. Тоді Денис був глухим запасним – за спинами Будківського, Бонавентури, Пауліньо.

Перше вилучення: Юрій Вернидуб (Кривбас). А ось новий тренер криворіжців у дебютному матчі відзначився швидше з негативного боку. Мало того, що його Колос програв, то ще й він сам примудрився отримати дві жовті картки за апеляці до арбітра. І це перший сезон УПЛ, перше вилучення у якому отримує не гравець, а тренер.

Тенденція туру

Роман Григорчук, Леонід Кучук та Юрій Вернидуб – три дуже значущі тренери для УПЛ десятих років. Кожен із них виводив свої команди до Ліги Європи, кожен входив у найвужчі топи тренерів ліги в окремі сезони, Григорчук із Вернидубом досягали успіхів і в Європі. Якщо винести за дужки Мірчу Луческу, чиї досягнення просто інопланетні, то саме ця трійця заслуговує на назву найвідомішої в сучасному тренерському цеху УПЛ. Йовічевіч ще працювати і працювати, щоб наздогнати кого-небудь з них за досягненнями!

І ось всі ці наставники виводять команди на перший тур нового сезону – і синхронно програють. Програють, звичайно, дуже різним суперникам, але точно не в тих іграх, про які можна сказати, що вони заслуговували на перемогу. Григорчука не врятував навіть відбитий Непогодовим пенальті, Вернідуб на додачу до поразки отримав ще й пляму на репутацію червоного кольору, Кучуку навіть 4 позапланові “тайм-аути” не допомогли врятувати від поразки Рух.

Чи привід вважати всю трійцю переоціненими фахівцями? Та ні, звісно. Просто ці досвідчені (усі вже в категорії “55+ років”) фахівці досягали успіхів у інших умовах.

Усі ми чудово розуміємо, що цей сезон УПЛ буде найекстремальнішим за всю історію чемпіонатів України (якщо взагалі не за всю історію футболу). Вибудовувати команди так, як Кучук київський Арсенал, Вернидуб Зарю чи Скрипник Чорноморець 5-10 років тому, не вийде ніде: за кадрами тим командам відповідають хіба що Динамо з Шахтарем, за внутрішньоклубньою організацією – просто ніхто. Чи вийде Кучуку, Вернидубу та Григорчуку поставити своїм командам такий самий якісний футбол із набагато більш обмеженим ресурсом – велике питання.

Родичі туру

Вже у першому матчі Верес задіяв одразу дві пари близнюків. Матч на Баннікова розпочинали брати Пасічі, на 71-й хвилині Вірт випустив Станіслава Шарая, а наприкінці Геннадія Пасіча замінив Владислав Шарай. Чекатимемо матч з повноцінною участю всіх чотирьох – все ж таки брати Шараї стали гравцями Вереса зовсім недавно і тільки освоюються в команді.

Цифра туру

266 – саме стільки хвилин пройшло між стартовим та фінальним свистком матчу Рух – Металіст. Команди чотири рази йшли в укриття і чекали на відновлення гри щоразу різну кількість часу. Взагалі, це могло б бути гарною нагодою відновитися після інтенсивного пресингу, але... Навряд чи в тій ситуації, коли кожна з перерв триває невідомий термін.

Чемпіонат України загалом стартував так, що можна бути впевненим в одному: у ньому може статися все. У ньому не може статися лише нудьги.