Повноцінний тур посеред робочого тижня, розтягнуті на чотири дні раунди — усе було в поточному сезоні української Прем’єр-ліги, але проведення зустрічі ще першого ігрового дня чемпіонату посеред травня — це щось новеньке. Дніпровському Дніпру-1 та Олександрії не вдалось своєчасно відіграти зустріч у запланований час із першої спроби через участь команди Олександра Кучера в кваліфікаційних раундах до Ліги Європи УЄФА. Тоді здавалось, що нічого, ще встигнуть надолужити десь посеред чемпіонату світу-2022 в Катарі.

Проте потім, коли матч мав бути проведений 23 листопада, Україна зазнала чергового потужного ракетного обстрілу й гру, у якій було зіграно трохи менше десяти хвилин, було вирішено перенести на ще більш пізній термін. І хто ж тоді знав, що вільне віконце в розкладі обох колективів знайдеться лише наприкінці футбольного року, коли СК перебувало в гонитві за "золотими" медалями, а "поліграфи" вже під керівництвом Руслана Ротаня відчайдушно боротимуться за місця в зоні єврокубків.

Відповідно до регламенту змагань, гру було поновлено на дев’ятій хвилині, на якій команди й почули сигнал "Повітряна тривога". Тож не варто було дивуватись, коли м’яч у гру вводили не з центру поля, а від воріт дніпрян. Вони, до речі, доволі активно відновлювали ігровий час, але суперникам це не завадило першими створити гольовий момент. Мірошніченко, який у цій грі виконував роль лівого атакувального гравця замість Третьякова, із входу до лівого флангу штрафного пробив низом у ближній кут, але Рибак потягнув непростий м’яч.

Команда Олександра Кучера на це відповіла фірмовим скиданням п’ятою від Довбика на Піхальонка перед чужим штрафним, яке завершилось потужним ударом, який добряче розім’яв Шевченка. А потім, близько до середини першого тайму, відбувся черговий скандал у нашому футболі. Назаренко відверто шукав пенальті під час подачі з правого флангу та власного забігання з-за спини Скорка, десь відчув опір руки суперника, упав, а арбітр повівся. VAR не було, тож підказати було нікому.

А ось що робив резервний арбітр у ситуації, коли Ротань пішов до чужої технічної зони з’ясовувати стосунки, а на нього накинувся Пеглоу — велике питання. Керманич Олександрії в підсумку вилучили, як і одного з представників тренерського штабу Дніпра-1, а Довбик тим часом із пенальті пробив точно в правий нижній кут.

За цими всіма пристрастями гравці дніпрян трохи не встежили за тим, як суперники швидко заробили стандарт на правому фланзі власної атаки й уже на 25 хвилині рахунок було поновлено за підсумком відмінної подачі Рибалки на голову Ковальцю до центру чужих володінь, яку партнер перетворив на результативний удар у дальній бік воріт.

Навіть без Ротаня в технічній зоні "поліграфи" розуміли, що їм у цьому матчі буде за краще втримати власні ворота, аніж намагатись домінувати над суперниками. І з тим, і з тим, у Олександрії в цьому сезоні все в порядку, проте у контексті саме цієї гри подальший розвиток подій був доволі прогнозованим. Гості відійшли до захисту до завершення першої половини гри, дозволивши суперникам створити лише кілька моментів для завершальних ударів незначного рівня загрози.

У другій половині гри тренерський штаб "поліграфів" ще й підстрахувався від випадкового вилучення заміною Кожушка, проте Мустафаєв, який з’явився замість нього, навряд чи був спрямованим саме на дії біля власних воріт. У підсумку, так воно й вийшло. Дніпро-1 не зумів захопити ініціативу одразу, після чого м’яч вільно пересувався всіма ділянками поля, аж поки ледь не опинився у воротах господарів за підсумком чергового стандарту від Рибалки, який у воротарському головою невдало спробував завершити Михайленко.

Ця атакувальна акція була не єдиною у виконанні гостей до завершення матчу, бо ще мав місце відмінний удар Мустафаєва з пів кола перед штрафним за комірець Рибаку, який той ледь перевів на кутовий. Але команда Кучера все ж таки здобула перевагу наприкінці основного часу й біля воріт Шевченка було дійсно гаряче. Довелось рятувати свою команду Микиті від двох пострілів із лівого флангу штрафного — від Коугта та Танковського, а більшого СК і не створив.