"Money Trees"

1 квітня нападник Ліверпуля дав ексклюзивне інтерв’ю журналісту BBC, в якому підтвердив своє рішення відмовитися від пропозиції мерсісайдського клубу подовжити чинну угоду. Відмова від майже трикратного підвищення заробітної плати за новим контрактом (наразі Стерлінг отримує 35 тисяч фунтів на тиждень, Ліверпуль же пропонував йому £100К) очікувано наразила 20-річного футболіста на звинувачення в надмірній жадібності. 

Одкровенням, проте, заява Стерлінга не стала: у перемовинах між його представниками та клубним керівництвом не було знайдено консенсусу попри те, що розпочались вони ще в жовтні минулого року, а кілька тижнів тому сторони оголосили про відкладення цього питання до кінця сезону. Скандальним 27-хвилинне інтерв’ю зробило інше: Стерлінг погодився на настільки відверту розмову з журналістами без узгодження зі своїм роботодавцем.

"Єдиний варіант, за якого це інтерв’ю могло б забезпечити хоч якусь користь, передбачав повідомлення про підписання нового контракту, – коментує рішення колишнього партнера Джеймі Карраґер. – Решта варіантів, у чому Рахім вже встиг переконатися, обов’язково створили б серйозну проблему". І не одну: крім винесення на загальний розсуд ситуації навколо його нового контракту під час розмови з журналістом Стерлінг заявив, що неодмінно поставив би підпис під новою угодою, якби Ліверпуль запропонував її раніше, а також прокоментував чутки про інтерес Арсенала до його персони. Очевидно, що за кілька днів до принципового протистояння з прямим конкурентом за місце в зоні Ліги чемпіонів подібні слова не могли не спричинити скандал.

"Black Boy Fly"

"Очевидно", судячи з останніх реплік Стерлінга, взагалі є улюбленим словом гравця. І не дивно, адже цим паразитом англійську футбольну спільноту заразив ще сам Девід Бекхем. От тільки справа в тому, що нічого віддалено однозначного в інтерв’ю BBC Рахім не розповів, понад те – його заяви тільки додали неясності усій цій історії. Чи бачить він себе на Анфілді в наступному сезоні? "Зараз я просто хочу сконцентруватися на грі і відкласти всі ці розмови до кінця сезону". Чи вплинули на його рішення втрати Ліверпулем Луїса Суареса та Стівена Джеррарда? "Прощання з двома футболістами світового класу залишає свій відбиток, але мені здається, що наш склад продовжує прогресувати". Чи була серйозним чинником невизначеність з його позицією на полі? "Я готовий зробити для команди все, але при цьому не буду приховувати, що в майбутньому бачу себе в нападі". Це типові запитання, які зазвичай відсікаються представниками клубних прес-служб на санкціонованих інтерв’ю. І це якраз ті запитання, відповіді на які в цьому разі були покликані дестабілізувати клуб.   

Менеджер Ліверпуля Брендан Роджерс не забарився назвати крок Стерлінга "помилкою", але в своїх заявах з цього приводу зберігав обережність. Північно-ірландський спеціаліст вправно розставив потрібні акценти, нагадавши про те, що саме він свого часу залучав Стерлінга до першої команди. "Свої перші кроки в професійному футболі Рахім зробив лише два з половиною роки тому, – розповідає Роджерс, – і гравцем, яким він є зараз, його зробили насамперед умови нашого клубу". Риторика тренера була простою і рішучою: Стерлінг багато чим завдячує Ліверпулю, а ця команда, своєю чергою, найкраще підходить для його подальшого прогресу. До відвертої критики підопічного Роджерс не вдався навіть після провального матчу проти Арсенала, хоча за бажання менеджер легко міг би списати болючу поразку на футболіста, заяви якого серйозно ускладнили процес підготовки до вкрай важливої гри.

"Real"

Фактор Арсенала у цьому контексті насправді є важливішим, ніж може здатися на перший погляд. Зрозуміло, що в бесіді з журналістом цю тему було порушено через те, що наступним матчем Стерлінга повинен був стати матч проти Канонірів. Проте наївно було б вважати, що про інтерес лондонського клубу до нападника Ліверпуля згадали винятково завдяки цьому. Відмовляючись від нового контракту зі своєю командою, Стерлінг відверто натякнув на свою відкритість до інших пропозицій. Арсенал у цьому контексті вихованця КПР міг цікавити як можливість повернутися до рідного Лондона, та й стосунки між клубами після історії з клаусулою Суареса цілком могли б налаштувати Арсена Венґера на подібний крок. Розгром же на Емірейтс тільки підкреслив позицію Стерлінга: програвати матч прямому конкуренту з рахунком 1:4  навряд чи вписується в його плани.

Питання невідповідності амбіцій Стерлінга завданням Ліверпуля, до слова, стало ще більшим подразником для вболівальників Червоних, ніж його "жадібність". І в цьому випадку важко було щось заперечити навіть красномовному Брендану Роджерсу: напередодні поразки від Арсенала він називав Ліверпуль "однією з футбольних суперсил", а опісля був змушений визнати шанси мерсісайдців на повернення в Лігу чемпіонів примарними. Чутки ж про 50-мільйонний цінник Стерлінга і відверта заява Зінедіна Зідана про те, що Реал серйозно стежить за 31-им номером, дали футболісту змогу відсторонитися від проблем свого клубу.  

Рахім Стерлинг проти Арсеналу. 1:4.

 

"Now or Never"

Чи має Рахім на це право? Питання дискусійне. З одного боку, він може вважатися одним із найкращих футболістів Ліверпуля в цьому сезоні. Задля блага команди номінальний вінґер згоджувався на експерименти зі своєю позицією на полі, неодноразово рятував своїх партнерів у вирішальний момент (на думку одразу спадає проблемний виїзд у Бернлі) і з легкої руки Брендана Роджерса був визнаний «найкращим молодим гравцем Європи». З іншого – жоден гравець не може ставити себе вище за клуб; Стерлінг же явно залишається досить сирим футболістом, гравцем, справжній потенціал якого не оцінити на даному етапі. 

"Найкращий у Європі? Англієць, який ніколи не забивав у Лізі чемпіонів, не має жодного трофея у послужному списку і який досі не показував себе у матчах проти серйозних суперників на міжнародному рівні? Справді?" – іронічно зауважує журналіст The Guardian Барні Роней. Із особистою неприязню до співвітчизника, проте, ця критика спільного не має: один із найбільш авторитетних британських колумністів звертає увагу насамперед на те, що феномен Рахіма Стерлінга мав шанси з’явитися винятково в умовах пересиченої розкішшю Прем’єр-ліги.

"The Art of Peer Pressure"

Річ у тім, що засилля іноземних футболістів, на яке англійський чемпіонат прирекла успішна комерціалізація під брендом АПЛ, не могла не вплинути на становище місцевих гравців. Арсен Венґер скільки завгодно може повторювати, що проблеми збірної Англії, яка ще до заснування Прем’єр ліги майже 30 років не перемагала на міжнародних турнірах, не мають з цим прямого зв’язку, але одного заперечити не вийде навіть у нього – вихованцям англійських клубів дедалі складніше проявляти себе на високому рівні. Зворотним боком цієї медалі є той факт, що молоді англійці, яким все ж вдалося привернути до себе увагу, приречені на випробування мідними трубами. 27 млн фунтів за трансфер Люка Шоу і дикий ажіотаж навколо персони Гаррі Кейна – гарні тому приклади. Особливий же інтерес до себе привертає Рахім Стерлінг – гравець, який дебютував у збірній Англії за місяць після свого першого виходу в основі Ліверпуля.

Неприродно рано вхопивши бога за бороду, зараз 20-річний хлопець змушений постійно знаходитися під тиском. За три останні роки Стерлінг вислухав достатньо компліментів і отримав безліч авансів, але тепер йому доводиться миритися і з іншим виміром загальної уваги – виправданням покладених на нього сподівань. Восени нападник збірної Англії вже встиг переконатися в тому, наскільки високою є поставлена ним планка: аргументувавши свою відмову вийти в основі на матч проти національної команди Естонії втомою, Стерлінг наразив себе на величезну кількість критичних стріл. Однак і в жовтні, і зараз очевидним є той факт, що настільки бурхлива реакція навряд чи була б спричинена словами іншого молодого гравця – до Стерлінга вимоги завжди будуть вищими.

"Swimming Pools"

Настільки ж важливо занурювати цю історію в загальний контекст і в іншому вимірі. Скандал навколо нового контракту Стерлінга дуже вдало римувався з нещодавніми ініціативами голови Футбольної Асоціації Ґреґа Дайка про збільшення квоти вихованців клубу в заявках команд на сезон. Однак ще більш показовою історія Рахіма була з іншого боку, в контексті постанови ФІФА про реформування системи футбольних агентів. Той же Джеймі Карраґер назвав інтерв’ю Стерлінга "наївним вчинком", але й не менш наївно вважати, що його ініціатором був сам Рахім. Зрозуміло, що провідну роль в намаганні розхитати ситуацію відіграв посередник (як прийнято називати агентів за новими правилами міжнародного футбольного союзу) Стерлінга Ейді Ворд. 

Саме його дії багато в чому спричинили гальмування у перемовинах щодо нового контракту футболіста з Ліверпулем. Наприкінці минулого року Ворд, клієнтами якого крім Стерлінга є менеджер Бернлі Шон Дайч і ведучий Sky Sports Джефф Стеллінґ, залишив фірму Impact Sports Management і заснував власну контору. Власне, цей процес, як повідомлялось тоді в англійській пресі, і спричинив відкладення перемовин між Ліверпулем та Стерлінгом. Утім, справжні причини затримки наразі достеменно не відомі – цілком можливо, гру на випередження команда Стерлінга нав’язувала ще тоді. 

Помітний стиль Ворда і у випадку з інтерв’ю його клієнта. Справа в тому, що посередник уже не вперше використовує подібні методи для досягнення своїх цілей: іншим підопічним Ейді є Саїдо Берахіно, і в лютому нападник Вест Бромвіча вже використовував не узгоджене зі своїм клубом інтерв’ю Sky Sports для того, щоб спричинити тиск на менеджмент команди. Вигода Ворда очевидна: кожен наступний трансфер клієнта забезпечує йому відсоток від угоди, а за новими правилами ФІФА його частка повинна зменшитися з захмарних 10% до 3%. За таких умов про чесну гру думати ніколи.

"The Recipe"

От і виходить, що, жахливо прогадавши з піар-трюком, Рахім Стерлінг був змушений прийняти на себе критику не лише власне за це рішення, а й за асоціації з двома актуальними проблемами сучасного футболу – надмірним зухвальством молодих футболістів і витівками футбольних агентів. Стерлінг продовжує наголошувати на тому, що він залишається звичайним хлопчиною, який просто хоче грати в футбол. Наскільки банально це не було б, звинувачувати його в лицемірстві все ж не варто – у цій історії він став заручником ситуації. 

Побажати Рахіму можна лише одного: якнайшвидшого усвідомлення того, що навіть славного хлопця інколи можуть змінити сторонні чинники.

Рахім Стерлінг