Дербі Манчестера — подія для англійського футболу останніх років досить непересічна, але в контексті турнірної боротьби виявляється позбавленою будь-якого сенсу саме з погляду очного протистояння Сіті та Юнайтед. Звітний день припав на 28 тур англійської Прем'єр-ліги, і ми вже мали повне право говорити, що ця першість перейшла дійсно до апогею свого розіграшу. Саме тому за зустріччю на Етіхаді було дуже важливо спостерігати.
 
Звичайно, ситуація для обох команд у турнірній таблиці має досить неочевидний вигляд. Про колектив Хосепа Гвардіоли ще місяць тому говорили як про майже чемпіона, але зараз Ліверпуль наблизився на дистанцію лише в три очки, тому кожна нова осічка "городян" сприймається з острахом для них. Що ж до "червоних дияволів", то тут швидше мала місце боротьба тільки за сам факт присутності в зоні єврокубків із малими надіями пробитися до топ-4 найкращих команд країни за підсумками сезону.
 
Дербі для Юнайтед почалося далеко не з найоптимістичнішої ноти. Уже на п'ятій хвилині захисники не втримали де Брюйне в центрі штрафного майданчика під час прострілу Бернарду Сілви з лівого флангу, після чого Кевін розстріляв ворота. Стартувати в подібному ключі на Етіхаді — далеко не найкраща витівка, але колектив Рангніка зумів потім уникнути звичного для суперників катку, який футболісти Гвардіоли люблять влаштовувати командам, що приїжджають.
 
У гостей дійсно було не так уже й багато можливостей для забитих м'ячів, але вони все одно досить швидко зуміли намацати проблеми в чужій обороні, тому успіх в одній із контратак був прогнозованим явищем. Юнайтед зовсім не була потрібна перевага на м'ячі для того, аби на 22-й хвилині Погба передачею від центру поля вивів Санчо на вільний простір на вході у лівий фланг штрафного майданчика. Далі залишалася лише справа за технікою, хоч і Джейдон дуже довго готував завершальний удар у дальній нижній кут.
 
Проблеми команди Рангніка в обороні були тим чинником, за який хх постійно дорікали фанати цього сезону, а в настільки статусних матчах, як звітний, усі ці дрібні недоліки були дуже помітні. Як підсумок, перший тайм Юнайтед таки програли після того, як Ліндельоф не вчасно вискочив на перехоплення витонченого фінта Фодена, а Магуайр потім у метушні не зміг винести зі штрафного відскок від де Хеа. Де Брюйне був дуже холоднокровним, знову розстрілюючи вільний кут.
 
У другому таймі Сіті мала повну перевагу у контролі над м'ячем і над ситуацією. За фактом, Юнайтед ця ситуація за зовнішніми ознаками бентежила не надто, тому гості намагалися просто перетерпіти, допоки суперники розкатують їх вздовж і впоперек. Давати стільки простору "городянам" — річ, яку не можна пробачити, а власне ніхто й не збирався вибачати колектив Ральфа Рангніка. "Червоні дияволи" пропустили третій гол на 68-й хвилині, коли Марез удало спіймав на ногу подачу від де Брюйне з кутового на лівому фланзі на дальній вхід до штрафного майданчика.
 
Очевидно, що з трьома результативними діями Кевіну можна було достроково вручати звання гравця матчу, тому навіть у цьому питанні особливої ​​інтриги і не було. Де Хеа ще трохи порятував свої ворота до фінального свистка, але перед початком компенсованого часу його таки розстріляв у ближньому бою вчетверте Ріяд Марез, а арбітри, після вивчення на предмет офсайду передачі на хід алжирцю від Гюндогана, таки вирішили зафіксувати взяття воріт. Атмосферу для Юнайтед це не зіпсувало, тому що всі чудово бачили, що відбувається на полі.
 
У наступному турі Манчестер Сіті зіграє в гостях у Крістал Пелас, а Манчестер Юнайтед прийматиме лондонський Тоттенгем.
Манчестер Сіті — Манчестер Юнайтед 4:1
Голи: де Брюйне, 5, 28, Марез, 68, 90+2 — Санчо, 22
Манчестер Сіті: Едерсон — Вокер, Стоунз, Ляпорт, Канселу — Де Брюйне (Гюндоган, 80), Родрі, Гріліш — Марез, Бернарду Сілва, Фоден.
Манчестер Юнайтед: де Хеа — Ван-Бісака, Ліндельоф, Магуайр, Алекс Теллес — Мактоміней, Фред —  Санчо, Фернандеш, Погба (Рашфорд, 65) — Еланга (Лінгард, 64).
Попередження: Магуайр.