Січневе трансферне вікно, крім безлічі (насправді, не такої вже й безлічі) топових трансферів подарувало один абсолютно екзотичний.

Клуб третього дивізіону підписав українського атакуючого півзахисника Антона Дудiка і він вже навіть встиг дебютувати. При цьому для Карлайл Юнайтед навіть третій дивізіон – велика сторінка історії, значну частину якої він провів лише на рівень нижче. І це не якийсь агентський новороб, а гордість свого міста, зі справжньою армією вболівальників.

Втім, якби одна з подій у підручниках пройшла хоча б трохи по-іншому, мова пішла б про Шотландію.

Між трояндою і будяком

Містечко Карлайл деякий час утримувало своєрідний титул “англійське місто, яке найближче розташоване до Шотландії” – і одне це окреслювало невеселий факт: земля тут не раз і не два була залита кров'ю. Сама поява та існування міста – це спочатку створення тут форту древніми римлянами, потім обслуговування легендарного Адріанового валу, який захищав Англію з півночі, потім довге-довге існування у незавидній ролі першого під боєм у разі будь-яких загострень. Одних лише облог у своїй історії місто пережило десять.

А головне, що на тлі вічного конфлікту Карлайл та його округи стали великою сірою зоною, в якій жодна з країн не могла і не дуже прагнула навести лад. У 1525 році місто відвідав папа римський, який назвав це місто найбеззаконнішим місцем на землі. Іронічно, що це був представник династії Медічі – хто б вже говорив... Але один архієпископ невдовзі після цього, намагаючись вислужитися перед начальником, прокляв все місто.

При цьому фактор кордону має свої плюси. У свій час тут жили тисячі солдатів, потім тут прорили канал, потім засипали, щоб з'явилася залізниця – і все це створювало робочі місця. Карлайл – центр графства, хай і глибоко провінційного. Камбрія – третє графство Англії за площею, але лише сорок перше (з 48) графство по населенню. Карлайл, з його населенням у 74 тисячі жителів – за місцевими мірками просто мегаполіс.

Що по футболу?

За всієї своєї глибокої провінційності Карлайл подарував Англії як мінімум двох бомбардирів. У Карлайлі народився Грант Холт – футболіст, який до 22 років грав лише на аматорському рівні, але на піку зміг забибити 15 голів за сезон в АПЛ, ставши кумиром Норвіча. На дистанції з 2008-го по 2012-й Холт узагалі видав серію начебто для Голлівуду:

- 2008/09 – 20 голів у Лізі 2 (ще в Шрюсбері);

- 2009/10 – 24 голи у Лізі 1 (тут і далі – у Норвічі );

- 2010/11 – 21 гол у Чемпіоншипі;

- 2011/12 – 15 м'ячів у АПЛ.

У перших трьох випадках Грант навіть увійшов до символічної збірної сезону. Але якщо він, повторюся, в принципі не грав за професійні команди до дуже серйозного віку, то Метью Янсен, який зіграв більше ста матчів в АПЛ (переважно за Блекберн кінця дев'яностих – початку нульових), став вихованцем карлайлського футболу і навіть приніс півтора мільйони фунтів місцевому клубу, досі залишаючись найдорожчим трансфером в історії “камбрійців”.

Так, у футбольного клубу Карлайл Юнайтед саме прізвисько означає приналежність до регіону. Можуть собі дозволити: на рівні професійного футболу вони перебувають в настільки гордій самотності, що у них навіть немає нормального дербі. Дуже багато сезонів Карлайл провів як єдина команда з Камбрії у професійному футболі: п'ять років тому ФК Барроу вибрався в профі, але і зараз він грає в четвертому дивізіоні.

Говорячи про нескінченні війни англійців і шотландців, давайте не забувати про їх позитивний вплив один на одного. Наприклад, де б був англійський футбол без шотландських тренерів? Як максимально наближений до Шотландії клуб, Карлайл двічі став стартом кар'єри великого Білла Шенклі: спочатку як гравця, потім як тренера. У 1932 році  “камбрійці” скористалися тим, що одна з шахт у Південній Шотландії закрилася, і 18-річний аматор шукав нову роботу. Таким чином Шенклі повністю сконцентрувався на футболі. Так перечитуєш це і думаєш: а якби якась маленька шахта у шотландській провінції продовжила працювати, як змінився б увесь світовий футбол? Від яких дрібниць іноді залежать найбільші речі...

Саме як гравець Шенклі провів у Карлайлі один сезон, після чого був проданий до Престона за пристойні на ті часи 500 фунтів. У Престоні Білл затримався на 16 сезонів: зараз його ім'ям називається трибуна стадіону, при тому, що він ніколи не тренував цей клуб. Після Престона Шенклі повернувся на “крайню північ” (цікаво, що він нічиє місце не зайняв, тому що до нього з командою працював граючий тренер, який продав сам себе), де показав великий прогрес команди, заявив про себе і почав блискучу кар'єру, яка закінчилася пачкою титулів з Ліверпулем та статуєю в Енфілд Роуд.

Щодо самого Карлайла, то він провів в еліті один-єдиний сезон. Рівно п'ятдесят років тому команда вийшла до Першого дивізіону – і навіть там розпочала три перемоги. Закінчила таки вильотом з останнього місця, але перемоги над Арсеналом, Тоттенхемом, Евертоном та чемпіоном в особі Дербі назавжди увійшли до анналів історії клубу. Шенклі назвав той прорив “найбільшим подвигом в історії гри” — улестив двічі колишніх.

Тут і зараз: дно третьої ліги, зате шалені фанати та тренер-чемпіон світу

Щоправда, ті славні часи давно позаду, і за ці півстоліття Карлайл пережив навіть виліт до "любителів". Ще не забули історію прокляття? Перед мілленіумом міська влада вирішила додати пам'ятку: виготовити камінь із вигравіруваним текстом прокляття. І, як мінімум, у Карлайлі вірять, що місто почали після цього переслідувати нещастя. Одним із їхніх проявів, поряд з епідемією ящуру та зростанням безробіття, був виліт Карлайла у 2005-му році до п'ятої ліги – вперше за всю історію клубу. Потім, щоправда, швидко оговталися і вистрибнули навіть у третю, де виступають і зараз.

Шенклі колись говорив гравцям Карлайла: “Те, що ви знаходитесь на самій околиці, дає вам перевагу – суперники дістаються до вас вже втомленими”. Власне, ви самі можете подивитися на карту учасників Ліги 1 і побачити, наскільки північнiше за всіх розташований Карлайл:

Карлайл, звичайно, глибоко периферійний клуб, але користується вiн перевагами головної команди регіону. Уболівальники називають себе “Blue army” і забезпечують команді з третьої ліги середню відвідуваність у 8 з гаком тисяч осіб. Більше того: на недавній матч із Болтоном приїхали 4407 виїзних фанатів Карлайла, які побачили перемогу своєї команди 3:1!

Втім, ця перемога залишається єдиною виїзною “камбрійців” цього сезону – та й будь-яких перемог у 31 турі набралося лише чотири. Команда, яка лише через плей-офф пробилася до Ліги 1, вже на 13 очок відстає від рятівної зони і, зокрема, в останніх семи турах не набрала жодного очка. Наслідком такої катастрофи стала масова закупівля – у тому числі й нашим героєм, про якого час уже розповісти.

19-річний Антон Дудік – вихованець Волині та трохи Шахтаря. Його брат Артем, який на 8 років старший, виграв конкуренцію за місце в академії “гірників”, викликався звідти до молодіжної збірної, але на дорослому рівні не підійшов спочатку Шахтарю, а зараз, можна сказати, нікому. Починаючи з 2022-го, Дудік -старший не зіграв на професійному рівні жодного матчу і не мав контракту з жодним професійним клубом. Останньою командою Артема був Металіст 1925, де він був глибоким запасним.

А ось Антон конкуренцію у Шахтарі програв, швидко повернувся до Волині – і був у системі клубу до повномасштабного вторгнення. Після цього він виїхав до Польщі, де деякий час грав за Шльонськ. Про те, як гравець із не найсильнішої команди Польщі перейшов до далеко не найсильнішого клубу Англії, розповів сам тренер Карлайла.

“Антон був з нами останні пару місяців. Його порекомендував нам агент, тож ми запросили його розпочати тренуватися з молодіжною командою. Він показав, що має достатньо сил, щоб брати участь у тренуваннях основної команди, тому він багато разів тренувався з нами. Я просто думаю, що є щось, на що варто звернути увагу і залишити якомога довше, поки ми намагаємося його розвивати.

Він ще не готовий перейти в основну команду, але він виглядає перспективним. Він має досвід гри в деяких великих клубах України, і я радий бачити, як він розвивається. Крім того, це звучить трохи м'яко, але я думаю, що хлопець заслуговує на шанс, враховуючи те, через що довелося пройти йому та його батькившині”.

До речі, про тренера. У Пола Сімпсона багата кар'єра гравця: він виступав за Ман Сіті, Дербі, Вулвергемптон – але в контексті Дудіка найважливіше, що він закінчував у Карлайлі як футболіст і водночас починав як тренер. Саме з Полом як граючий тренер “камбрійці” повернулися у професійний футбол.

Вражаюче, але Сімпсон із Карлайла теж перейшов у Престон. Ще важливіше, що він повернувся на північ після... перемоги на чемпіонаті світу. У 2017-му році саме він тренував збірну U-20, найвідомішими гравцями з якої стали Томорі, Мейтленд-Найлз, Дін Гендерсон, Соланке, Вокер-Пітерс – і привів її до перемоги на ЧС. Карлайл – перша його спроба роботи головним тренером клубу після збірної, і від такого тренера можна чекати на більшу довіру молоді.

Що за складом? Майже всi партнери Дудiка — британці. Серед рідкісних винятків – один із найвищих футболістів світу. 206-сантиметровий голкіпер Томаш Голий розпочинав у системі празької Спарти, але більшу частину кар'єри проводить в англійській “трясовині”. Цього сезону він конкурує з ісландцем Андерссоном, який прийшов в оренду з Редінга. Також клуб орендував двох форвардів: ірландсько-нігерійського Джошуа Кайоде та гансько-фінського Террі Абладе.

На минулих вихідних Антон вийшов на заміну в матчі Карлайла проти Кембріджа. Успіху це не принесло: клуб програв на своєму полі 0:4. Сподіватимемося, що інші появи Дудіка у складі "камбрійців" будуть бiльш успішними.