Двадцятий тур англійської Прем'єр-ліги був до певної міри рідкісним явищем у поточному розіграші турніру, оскільки містив у своєму розкладі одразу два принципових протистояння поміж командами з одного міста з натяками на відчутну ворожнечу поміж ними. І якщо напередодні Юнайтед та Сіті на Олд Траффорд визначали колір рідного Манчестера на найближчий час, то Тоттенгем та Арсенал узялись масштабувати своє з'ясування стосунків до рівня ледь не окремого району Північний Лондон у межах столиці Великої Британії.

Дистанція поміж географічними сусідами в турнірній таблиці, на відміну від їхніх манчестерських колег, була достатньою (10 очок) для того, аби не зважати на неї безпосередньо під час з’ясування стосунків. Однак ані "канонірам", ані "шпорам" не кортілось утрачати заповітні бали, бо для Арсенала відкривалась можливість учергове відірватись від Манчестер Сіті, а ось команді Антоніо Конте серйозно загрожували наближенням Фулгем та Брайтон, а до Ньюкасла дистанція могла збільшитись до значної.

Господарі поля звичним чином хотіли зустрічати суперників низьким блоком з подальшими контрнаступальними діями, проте, якщо їм удалось реалізувати перший компонент у власній грі, то з другим виникали відчутні складнощі. Тоттенгем блідо виглядав на фоні Арсенала, який намагався доповнювати розіграш м’яч за центральною лінією якісним пресингом, і завдяки останньому ледь не дотиснув Льоріса до помилки у власному штрафному ще на самому початку гри.

Нкетіа тоді не вистачило вдачі під час завершального удару з близької відстані, але трохи згодом голкіпер "шпор" усе ж таки припустився прикрої результативної помилки. Простріл від Саки з правого флангу штрафного супроводжував рикошет від захисника, що за умови близької відстані до моменту удару по м’ячу та швидкості його подальшого польоту створило для досвідченого воротаря нездоланну перепону перед здійсненням порятунку власних воріт. Автогол записали саме на французького виконавця.

Гольовий момент у Сона, який виник уже за кілька хвилин після того біля правого кута чужого воротарського та завершився влучанням у Рамсдейла з близької відстані, був чи поодинокою нагодою господарів поля відзначитись голом до перерви. Проте суперники на це відповіли одразу трьома спробами пробити з дальньої відстані, і якщо Льоріс упорався з першим пострілом Едегора в лівому від себе куті, а удар Партея приняла на себе стійка, що стояла поруч, то з другим підходом норвезька ніхто вже не допоміг воротарю Тоттенгема.

Конте не міг дати ладу власній команді цими хвилинами, та й узагалі під час першого тайму його підопічні спромоглись побудувати якісну атаку лише в компенсований час, коли Кейну не вдалось переграти Рамсдейла зі схожої зі Соном позиції під час подачі з правого флангу від Гей’бєрга. Цей момент залишав Тоттенгем бодай подумки в грі після відновлення ігрового часу.

І все ж таки, Конте про свою команду щось знає. Початок другої половини матчу видався для "шпор" напрочуд удалим, і виключно гарна вдача залишила Арсенал без пропущеного м’яча саме в цей період зустрічі. Кейн та Сессеньйон добряче розім’яли Рамсдейла пострілами з обох боків штрафного майданчика, тоді як захисники "канонірів" постійно втрачали фланги атаки суперників. Трохи менш влучним був Кулушевські незадовго після цього, пробиваючи від правого кута чужих володінь.

Головним викликом для команди Мікеля Артети в цей період було перевести гру в більш спокійну течію, оскільки оборона гостей ризикувала отримати дуже великі проблеми за будь-якого наступного виклику з боку опонентів. На щастя, для вболівальників "гарматників", Арсенал із цим завданням цілком упорався вже за деякий час, тому зустріч завершував у неквапливому темпі. Трохи поштовхались гравці лише після фінального свистка, проте куди ж дербі без цього.