Ньюкасл і Тоттенгем, безперечно, мають величезні амбіції та вельми зрозумілі цілі на сезон. Ідеальним варіантом для кожної з цих двох команд є потрапляння до Ліги чемпіонів, при цьому відсутність єврокубків загалом сприйматиметься кожним з таборів як провал. Як відомо, "сороки" якраз і проведуть цей сезон без єврокубків після повернення до групового етапу Ліги чемпіонів роком раніше, при цьому травми деяких ключових виконавців і мізерна варіативність щодо ротації не завадили команді Едді Гау фінішувати сьомими в таблиці минулого сезону АПЛ.

Важко сказати, що у новій кампанії Ньюкасл чимось дуже сильно здивував — стилістично це все той же прагматичний та фізичноорієнтований колектив, тому важко сказати, що невисока результативність проти Саутгемптона та Борнмута у перших двох турах стала для когось сенсацією. Але головне все ж результат, а не те, наскільки естетичний футбол ти демонструєш. І у "сорок" цим результатом стали чотири набрані очки на старті нового розіграшу АПЛ.  

Але конкретно у матчах з Тоттенгемом ці канони щодо прагматичного футболу Ньюкасла зазвичай руйнуються, а ми, у свою чергу, стаємо свідками неочікуваних результатів із купою забитих голів. Вболівальники "шпор" досі навряд чи стерли з пам'яті той розгром від НЮ у весняній частині минулої кампанії, з якого і розпочався шлях лондонців до втрати надій на Лігу чемпіонів.

Щодо початку сезону у виконанні "шпор", то за фіаско проти Лестера з перформансом Джеймі Варді підопічні Анже Постекоглу змогли реабілітуватися у матчі з Евертоном. Проте з урахуванням травм Соланке та Рішарлісона — двох номінальних центрфорвардів Тоттенгема, а також того, що з "ірисками" зараз розбираються абсолютно всі, то до рівня готовності лондонців все ж певні питання існують. Аналогічно можна сказати і про Ньюкасл, в якого є кадрові втрати абсолютно у кожній лінії.