Розіграш Суперкубка Іспанії посеред зими — до цього за останні кілька років ми вже встигли звикнути, і навіть призвичаїтись до того, що чотири клуби з Ла Ліги їдуть до Саудівської Аравії за грошовитим рекламним контрактом було нескладно. І все одно, усе зводилось до того, що у вирішальній дуелі так званого "формату чотирьох" зустрічались поміж собою мадридський Реал та каталонська Барселона, а отже відбувалось чергове El Clasico з прицілом на здобуття трофею.

І оскільки вже ми згадали, що команд початково було чотири, то варто зауважити, що "королівський" колектив Карло Анчелотті на своєму шляху здолав Атлетіко в дербі з овертаймом (5:3), а "блаугранас" під орудою Хаві подужали памплонську Осасуну ще в компенсований час. Таким чином фактор меншого часу на підготовку до фінальної гри в Барси вдалось трохи вирівняти відносно опонентів.

Важливий матч, безумовно, та хіба таким чином має починати його команда, яка на щось там у підсумку хотіла претендувати? Захисту Барси вистачило лише на сім хвилин, після чого Беллінгем його розрізав передачею за спини оборонцям із центрального кола на хід Вінісіусу, а той за мить обіграв воротаря в штрафному та пробив у порожні. І якщо цей матч Хаві хотів якось починати, то точно не так.

Наприклад, каталонці могли його почати й із власного гола, але Лунін завадив відзначитись Феррану, після чого, власне, Реал і почав відтискати опонентів подалі аж за центр поля. І все заради того, що вже за три хвилини після першого забити й другий зусиллями того ж Вінісіуса. Цього разу ривком повільному правому флангу йому підіграв із передачею Родріго. Це все було схоже на заявку на підсумкову перемогу.

Але квапитись було нікуди. Реал у захисті подекуди продовжував видавати "зразкові" етюди, тому й у поперечину від Феррана міг м’яч якось прилетіти, і удар Левандовські з-під верхнього каркасу Луніну доводилось витягати. Загалом, не сумували. Та й Барса не хотіла завчасно складати зброю, що грало виключно нам, як спостерігачам, на користь.

Тут і робота для Луніна була, і пропущений ним гол за підсумком просто шаленої сили удару зльоту з відскоку в пів колі перед штрафним від Левандовські. І третій м’яч від Реала ще до завершення першого тайму. І тут було найбільше питань до арбітра, бо Вінісіус відверто домалював фол, який заподіяла в нього на спині рука Араухо. Уругвайському захиснику та жовта ще дасть про себе знати в другому таймі. Жуніор ж тим часом прибив Барсу в першому таймі ударом у лівий кут.

Відсутність будь-яких сподівань? Можливо. Каталонці погано ввійшли в другий тайм і не створили жодного реального моменту для гола. А потім пропустили ще й учетверте, то про що ми взагалі говоримо? Родріго просто розстріляв Пенью ударом низом із відскоку в центрі штрафного, який йому подарував Кунде.

А потім сталась друга жовта для Араухо, який, ну, дуже хотів таки прибити того невгамовного Вінісіуса, що аж трохи захопився в своїх побажаннях. У меншості Барселона ледь не пропустила п’ятий гол, але Браїм, Беллінгем та Вальверде в одній атаці так і не заштовхали м’яч у сітку, що було б уже, напевно, трохи занадто.