Цей тиждень у англійському футболі можна сміливо називати кубковим, бо окрім Кубка англійської ліги та Кубка Англії в розкладі команд інших змагань не з’явиться. Напевно, на  щастя для футбольних уболівальників, бо ці матчі мають свій особливий антураж. А ще на пізніх стадіях таких турнірів дуже важко визначити, хто фаворит, а хто, відповідно, аутсайдер, бо всі здолали чималий шлях і навряд чи б хотіли просто поступитись своїми здобутками.

Тим паче, коли йдеться про півфінальний раунд, і тим паче, у такому змаганні, як Кубок ліги, де передбачено одразу два матчі для кожної з пар, тож тут уже можна будувати якісь стратегії, а не покладатись на вдачу в окремо взятому двобої. У парі в складі лондонського Тоттенгема та Ліверпуля така можливість — це розкіш, бо проблемний колектив Анге Постекоглу отримав можливість провести ще одну домашню дуель після битв проти обох Манчестерів, а команда Арне Слота все ж таки мала певний запас у вигляді домашнього матчу на випадок чого.

І цього вечора цей випадок настав. "Червоні" зіграли погано в плані атаки, чи все ж таки більш делікатно можна сказати, що зіграли не настільки інтенсивно, як це було заплановано від самого початку. Проте в першому таймі ми говорили не про футбол — йому не було місця після того, як на восьмій хвилині під час подачі кутового з правого флангу впав на газон у чужому штрафному Бентанкур і більше самостійно підвестись не зумів.

Тривалий час гравця "шпор" намагались привести до тями, і все ж таки забрали на ношах прямо в роздягальню, звідки потім нам повідомили, що Родріго реагує на оточуючих та навіть може з ними спілкуватись, що вже, погодьтесь, обнадіювало. І ніхто вже й не пригадає тоді, що за мить до цього мав забивати Дрегушін, але Аліссон парирував удар із близької відстані на той-таки кутовий.

Але й Ліверпуля не обійшлось без утрат — незабаром через травму гру достроково завершив Кванса, що становило чергову втрату для колективу Слота. Не настільки їх багато, як у Тоттенгема, але все одно неприємно. Тим паче, що попереду гра явно не йде на покращення, і лише моменти Гакпо наприкінці першого тайму, до якого додали аж 11 хвилин через зрозумілі причини, давали сподівання, що "червоні" прокинуться після перерви.

Проте Ліверпуль так і не заграв належним чином, а Тоттенгем продовжував чинити тиск і подекуди ловити суперників на вже непристойно грубих помилках. Як це, наприклад, було в моменті з Аліссоном, чи не зуміли скористатись Бергвалль та Порро. Однак помилялись у цій грі не тільки гості, а й бригада арбітрів.

Стюарт Атвелл спочатку вигадав попередження для Бергвалля на 68 хвилині за нібито фол проти Діаса, який той відверто малював. І ніхто б нічого не сказав, напевно, якби потім Бергвалль уже реально фолив у підкаті проти Цимікаса наприкінці матчу, але другу жовту чомусь не отримав, а в наступній атаці взяв участь у гольовій атаці й забив із передачі Соланке з правого краю штрафного.