На завершення традиційно розлогої програми двадцять п’ятого туру української Прем’єр-ліги ми отримали протистояння двох команд із середини турнірної таблиці, від якого ніхто не знав, чого очікувати вболівальникам. Бо луганська Зоря на сусідніх позиціях із рівненським Вересом випереджала опонентів усього на три залікових бали й при цьому вже встигла перетнути ту вікопомну психологічну межу в 32 залікових бали, які, як підрахували розумні люди, мають убезпечити команду від участі в перехідних матчах.
Відповідно колектив Олега Шандрука бачив перед собою насправді найкращу з можливих нагод одночасно й "мужикам" життя зробити цікавішим у останніх турах, і собі дати життєво важливу подушку безпеки та спокійно догравати кампанію, як "червоно-чорні" робили, наприклад, у минулому сезоні. Але для цього треба було тиснути та команду Віктора Скрипника на полі столичного стадіону Динамо ім. В. Лобановського, що не вдавалось гостям із перших хвилин.
Натомість Зоря пішла до подоби розвідки боєм і вже на 19 хвилині подарувала нам яскравий результативний удар Слесаря через себе з лівого флангу чужих володінь за завершення передачі Вантуха головою другим темпом атаки. Принагідно зазначимо, що вітер у столиці цього дня так само не вщухав, тож у котловані стадіону Динамо погодні умови мали свій особливий вплив саме на високі м’ячі.
Тим часом контроль над грою з боку луганського клубу після забитого ним м’яча виключно посилювався, і відповідно ситуація для Вереса ставала дедалі більш скрутною. А тут ще й Баїю довелось змінити в ланці атаки на Шарая через травму вже на 35 хвилині, і єдине, чим у підсумку Владислав запам’ятався в цій грі, це було попередження за фол проти Жуніньйо на правому фланзі чужого штрафного за те, що суперник зіпсував українцю рулетку Зідана.
Команда ж Шандрука тим часом мала пропускати другий гол, якби наприкінці першого тайму той самий бразильський фланговий захисник не створив би головний фейл цього туру, пробивши з кількох метрів над порожніми воротами на завершення передачі Андушича з правого флангу контратаки. На цьому для рівненського колективу гра б точно втратила будь-який подальший сенс, але суперники хотіли трошки інтриги.
І насправді ми мали всі шанси її побачити в цьому матчі, якби в першому ж моменті другого тайму Фабрісіо не запустив навздогін удару Жуніньйо свій постріл із центру штрафного на завершення відскоку від Сапутіна. Цей сигнал тривоги Зоря зрозуміла доволі коректно, і більше не давала суперникам створювати загрози для воріт Сауптіна, аж допоки сама не забила другий гол.
Не з першої спроби, щоправда, бо взяття воріт від Будківського на завершення прострілу Попари з правого флангу штрафного скасували через офсайд у Слесаря в розвитку епізоду на 50 хвилині. Але за десять обертів секундної стрілки потому вже все було чисто з боку "мужиків", коли Вантух отримав передачу все того ж Попари в зоні перед чужими володіннями й наважився на удар метрів із 35. Горох намагався відбити кулаками, але вийшов гол імені Руслана Нещерета раніше в цьому турі.
Після власного другого легітимного м’яча в цій грі господарі збавили оберти й навіть дали суперникам створити пару непоганих нагод. Однак Сапутін вистояв під час удару головою від Ндукве під ліву стійку, а постріл Бойка з-за меж штрафного лише пролетів повз той самий каркас воріт. Так що жодного порятунку в рівненців так і не вийшло, а відставання від луганців для них тим часом збільшилось до шести очок.
У наступному турі луганська Зоря гостюватиме у львівського Руху, а рівненський Верес прийматиме кам’янець-подільський Епіцентр.
Зоря — Верес 2:0
Голи: Слесар, 19, Вантух, 60
Зоря: Сапутін — Малиш, Джордан, Янич, Жуніньйо — Кушніренко (Саллієу, 79) — Слесар (Горбач, 88), Андушич, Попара (Дришлюк, 79), Вантух (Єлавич, 90+1) — Будківський (Задорожний, 88).
Верес: Горох — Стамуліс, Ціпот (Корнійчук, 86), Чечер, Сміян — Фабрісіо (Годя, 68), Кльоц (Нійо, 68), Бойко — Баїя (Шарай, 35), Стень (Ндукве, 46), Гонсалвеш.
Попередження: Кльоц