Цьогорічний розіграш української Прем’єр-ліги супроводжується поверненням чернівецької Буковини вперше за останніх 32 року до рівня "елітного" дивізіону, і приблизно стільки ж часу не було помітно в найвищих щаблях нашого футболу вінницьку Ниву. Останній раз цей колектив виступав у тоді ще Вищій лізі в сезоні-1996/97, і на символічне майже 30-річчя відсутності отримав можливість принаймні частково доторкнутись до футболу найвищого ґатунку.

Домашній матч 1/16 фіналу Кубка України для команди Юрія Ярошенка відбувався за суперництвом із київським Динамо. Чинні володарі трофею через свою участь у єврокубкових кваліфікаціях не брали участь на попередньому етапі, тож мали доволі цікави виїзд до представників Другої ліги посеред тижня, коли в нас тільки й розмов про події в Ліги чемпіонів УЄФА.

При цьому Ігор Костюк вирішив, що й резервного складу його команди має вистачити для того, щоб подолати суперників нижче за класом. І рішення це було відносно недалеко від того, щоб бути визнаним невдалим, із огляду на події початку цієї гри. Динамо не мало контролю над м’ячем, і хоча господарі більше перебували на чужій половині, реальних гольових моментів у них майже не було.

Проте все могло змінитись на користь Ниви на 24 хвилині. Тоді Мельник отримав передачу Власенка з правого флангу в зоні перед штрафним і одразу поклав потужний постріл у поперечину чужих воріт. До речі, тут одразу варто зазначити, що грали команди на штучному газоні, а отже подекуди гравці "біло-синіх" просто не розуміли, як реагувати на незвичні для них траєкторії польоту м’яча.

Але цей момент для Динамо минувся без наслідків на табло, тож у подальшому команда Костюка все ж таки більш ретельно працювала на атаку й могла розраховувати на забитий гол ще до перерви. Не вистачило знову ретельності в завершальній фазі, тож начебто непогані моменти для Герреро, Люсіна та Волошина так і залишились без фінальної крапки.

Утім, Нива, як показав час, усі свої сили сконцентрувала саме на стартовому відтинку матчу. Далі в команди Ярошенка насправді небагато було опцій для того, щоб якось впливати на цю гру. Колектив із Вінниці в другому таймі й до атак належним чином не ходив, не створював загрози воротам Ольхового, хоча час почав підтискати господарів уже з 51 хвилини.

Тоді Динамо скористалось зростом Тіаре під час подачі кутового з лівого флангу від Піхальонка на межу воротарського, і габаритний захисник просто вколотив м’яч головою в чужі ворота. Для перемоги цього гола виявилось достатньо з надлишком, і оскільки навіть заміни не робили колектив Ярошенка більш спроможним нав’язувати знову свій футбол, андердог мав поступитись дорогою.

Фінальний свисток головного арбітра Олександра Кальонова з Хмельницького відправив київське Динамо до 1/8 фіналу Кубка України, тоді як для вінницької Ниви турнірний шлях добіг до завершення.

Нива Вінниця — Динамо Київ 0:1
Гол: Тіаре, 51

Нива Вінниця: І. Пономаренко — Колчін (Меженський, 72), Є. Мороз, Рябий, Мельник (Євчев, 72) — Власенко — Петленко, Калінін (Чигур, 82), Якимчук (Борячук, 61), Мендес — Погорілий (Н. Попов, 61).

Динамо Київ: Ольховий — Малиш (Сич, 69), Тіаре, Михавко, Дикий (Дубінчак, 77) — Піхальонок, Михайленко, Люсін (Бражко, 68) — Волошин, Мунгенге (Супряга, 68), Герреро (Ба, 69).