Після перемоги каталонської Барселони на Камп Ноу в El Clasico над мадридським Реалом у рамках іспанської Ла Ліги здавалось, що чемпіонські перегони можна остаточно завершувати, і команда Хаві мала б це зробити достроково за найменшу з можливих кількість турів. Проте потім сталось кубкове фіаско в грі проти "галактікос" на тій самій арені, і футбольний світ став свідком стрімкого падіння якості результатів гри "блаугранас".

Дійшло до того, що Барса двічі поспіль зіграла внічию проти Жирони та Хетафе (по 0:0), а потім ледь здолала мадридський Атлетіко (1:0) й усе заради того, щоб за тиждень потому сенсаційно поступитись у Мадриді Райо Вальєкано. Реал тим часом намагався не відставати, але дистанція поміж командами все одно зберіглась у 11 пунктів на користь каталонців, але за підсумком домашньої гри проти севільського Бетіса в рамках тридцять другого туру національної першості ситуація могла б знову змінитись у будь-який бік.

Небо над Камп Ноу цього вечора поступово затягувалось хмарами, проте ніхто й не міг подумати перед початком гри, що це була відмінна метафора до спаду севільського колективу, який набув страшної сили саме в цьому матчі. Команді Мануеля Пеллегріні відверто не щастило вже від самого початку, коли на 12 хвилині за підсумком м’язової травми довелось знімати з гри центрального захисника Феліпе, а Гонсалес, який з’явився замість нього, не встиг призвичаїтись до темпу гри, як Рафінья з правого флангу завантажив подачу на голову Крістенсену, який точним ударом відзначив своє повернення до гри після травми.

Сукупність цих моментів спричинила зайвий тиск на гостей, тож вони навіть не встигали піднімати голову, як доводилось відбиватись від чергових атак супротивників. Тим часом злива вже починала набирати оберти, через що "блаугранас" трохи затягнули з продовженням наступальних дій. Гра перейшла поближче до центру поля, де в підсумку Гонсалес і назбирав дві швидкі жовті картки за фоли проти Рафіньї та Педрі, після чого був змушений додивлятись гру за межами технічної зони, а його команда підписала собі вирок.

Бетіс миттєво пропустив другий м’яч за підсумком прострілу Кунде з правого флангу на Левандовські на 36 хвилині, а вже за три хвилини після цього Рафінья в два дотики в центрі штрафного завершив тонку передачу Бускетса з глибини атаки ударом повз воротаря. Там були питання щодо офсайду, проте VAR відпрацював належним чином.

За великим рахунком, у другому таймі після цього потреби жодної й не було. Перевага Барселони було непохитною, хоча перший гольовий момент після перерви створили саме гості. Міранда не зумів із гострого кута на лівому фланзі штрафного засмутити клуб, який його виховав, після чого "зелено-білих" зачинили на власній половині й вони не мали шансів провадити власні наступальні дії.

У цю несприятливу атмосферу Пеллегріні ще й помістив легенду Хоакіна, але віковий гравець одного разу невдало наступив на ногу й його коліно дало про себе знати. І це за лічені тури до завершення сезону, у кожному з яких Хоакін має зіграти! А в складі Барси тим часом відбувся рекордний дебют 15-річного Ямала, що ще сильніше знизило середній вік футболістів команди на полі. Хлопчина одного разу навіть закинув до штрафного на Дембеле, але партнер, що й сам нарешті з’явився в грі на тлі тривалого відновлення, не скористався своєю можливість.

Каталонці свій четвертий м’яч усе ж таки забили на 82 хвилині, ще до появи Ямала, проте тоді Фаті міг лише подумки записати собі гольову передачу за простріл із лівого флангу штрафного, який у власні ворота зрізав Гвідо Родрігес. Боротьба цього разу була відсутня.