Із кожним наступним туром чемпіонські перегони в українській Прем’єр-лізі стають усе більше додають у плані інтриги, бо провідні команди країни продовжують йти визначеним для себе маршрутом, однак найближчі переслідувачі також не втрачають нагод скорочувати дистанції. Подібний стан справ спостерігався й у взаєминах поміж давніми регіональними супротивниками, донецьким Шахтарем та луганською Зорею, яких у турнірній таблиці відділяли один від одного всього чотири очки на користь "помаранчево-чорних", однак під час очного протистояння в рамках тринадцятого туру могло трапитись будь-що.

У першій половині зустрічі команда Йовічевіча розпочала в притаманному їй виваженому стилі, і доволі швидко, як для матчу такого рівня, почала створювати загрозу чужим воротам. Момент Криськіва з ударом із центру штрафного, із яким удалось упоратись Мацапурі, виступав лишень у ролі віщуна подальших проблем для футболістів ван Леувена, бо зі заробленого кутового суперники відкрили рахунок. Траоре вдало скинув на Бондаренка подачу від Мудрика до меж воротарського, а партнер, перед тим потрапивши до офсайду, переграв голкіпера з близької відстані.

Скандальний епізод виник лише тому, що в телеглядачів була змога переглянути повтор, тоді як арбітри в полі її були позбавлені. За рештою випадків суддівство в першому таймі від бригади на чолі з Катериною Монзуль було на високому рівні, а тим часом футболісти помітно зволікали з підвищенням ставок. "Гірники" домінували, проте на подвоєні рахунку не наполягали, тоді як луганці лишень крадькома перетинали центральну лінію.

Усе якось різко змінилось на завершення першої половини гри, коли перша спроба подати з правого флангу від Данченка на дальній стійці була завершена Чурком над воротами, а трохи згодом у схожій ситуації Кирюханцев усе ж таки покарав захист Шахтаря за недостатньо швидкі здібності робити висновки на власних помилках.

Команди пішли на відпочинок за помітно підвищеним рівнем азарту, проте навіть за таких умов очікувати на те, що "мужики" чимдуж прагнутимуть дістатись чужих воріт на початку другого тайму було занадто сміливо. А вони саме це й зробили! Розкішний фінт на лівому фланзі штрафного від Кирюханцева проти Бондаря продовжився прострілом на Булецу, який розстріляв ворота Трубіна з близької відстані.

Шахтар збудився від такого початку другої половини, і по тому ми більше не бачили гостей на половині поля "гірників". Зоря прагнула до того, аби побудувати нездоланний мур перед власними воротами, проте вийшла ріденька стіночка, яку суперники легко долали передачами на загострення. І якби Шахтарю ще й фартило зі суддівством так само, як і в епізоді з першим голом!

Жодного офсайду не було в Бондаренка, коли на 52 хвилині він завершував подачу Мудрика зі штрафного на лівому фланзі, і так само не було офсайду в Степаненка в схожому епізоді трохи згодом.

Команда Йовічевіча до свого другого забитого м’яча все ж таки дійде трохи згодом, а Мудрик таки віддасть гольовий пас під удар Бондарю, який у центрі штрафного напрочуд добре поладнає з м’ячем. Проте потім щось дивовижне на лінії воріт почав виконувати Дмитро Мацапура, і зрештою жодна з карколомних спроб суперників вирвати вольову перемогу не мала успіху. Знову голкіпер Зорі виграє бодай трохи очок для команди в регіональному двобої.

У наступному турі донецький Шахтар гостюватиме в дніпровського Дніпра-1, а луганська Зоря прийматиме Олександрію.

Шахтар — Зоря 2:2
Голи: Бондаренко, 13, Бондар, 64 — Кирюханцев, 45, Булеца, 46

Шахтар: Трубін — Бондар, Кривцов (Тейлор, 84), Матвієнко, Михайліченко — Степаненко (Петряк, 84) — Криськів (Назарина, 46), Бондаренко, Судаков, Мудрик — Траоре (Сікан, 46).

Зоря: Мацапура — Данченко, Бутко, Батагов, Вантух (Снурніцин, 67) — Бражко — Кирюханцев (Алібеков, 80), Чурко, Булеца (Антюх, 68), Мишньов (Михайленко, 81) — Луньов.

Попередження: Траоре, Мудрик — Антюх.