Дехто з уболівальників небезпідставно вважає, що в серед команд із підвалин турнірної таблиці української Прем’єрі-ліги важко знайти хоча б одну з більш-менш пристойною якістю гри. Спростовувати цю тезу на початку календарного року з повною відповідальністю взявся одеський Чорноморець, за підсумком чого ми навіть побачили, як команда Романа Григорчука вдома відбирає очки в донецького Шахтаря (2:2).

Однак зрештою важкий календар із суперниками високого рівня збив "моряків" із правильного курсу, через що до матчу двадцять другого туру в гостях у криворізького Кривбасу вони підходили на тлі поразки від полтавської Ворскли. Власне, футболісти Юрія Вернидуба й самі могли поділитись за потреби досвідом перебування в зоні вильоту на чималій дистанції, проте наразі команда розігналась настільки, що дуже засмутилась від мінімальної поразки від Миная на минулому тижні (0:1).

Команди проводили дуже виважений та спокійний перший тайм. Гра майже не зупинялась, бо футболісти намагались уникати зіткнень чи застосування тактики дрібного фолу, бо й швидкості були хоч і наявними, але помірними. На цьому тлі навіть було цікаво зауважити, що на Кривий Ріг поступово почали насуватись дощові хмари, тож гравцям потрібно було пришвидшуватись у власних намаганнях хоч щось продемонструвати в атаці до того, як поле стане в черговий раз занадто вогким.

Саме тоді, на завершення першої пів години ігрового часу, Кривбас створив свій найкращий гольовий момент під час прострілу з правого флангу від Микитишина на Луньова до воротарського, але Максим у падінні перевів м’яч над поперечиною чужих воріт із надзвичайно близької відстані. Одразу після цього гру зупинили через повітряну тривогу, тож Чорноморець так і залишився зі своїми посередньої якості спробами дальніх ударів.

Поновлення гри все ж таки довелось зачекати деякий час, тож командам знадобилась додаткова розминка перед повернення на футбольне поле. Як зазвичай і буває в таких випадках, швидкості після свистка арбітра підвищились, і зовсім скоро на глядачів очікував перший забитий м’яч. Передумови для нього закидання до лівого флангу штрафного створив на 41 хвилині Кузик, а Алефіренко скористався зручним пасом партнера, пробивши повз воротаря.

Команди дограли після того першу половину, залишивши сили на другий тайм, одразу від початку якого почали провадити чергові спроби завантажити м’яч до штрафних майданчиків. І якщо свій момент Чорноморець на 53 хвилині через промах головою над воротами від Алефіренка з близької відстані не використав, то гості більш ретельно підійшли до можливості забити. Аут на лівому фланзі на 57 хвилині Дібанго закинув за спину Путрі на Задераку, а той потім із гострого кута пробив під голкіпером.

Команда Вернидуба відчула, що захист суперників почав виглядати розгублено й миттєво спробував чи не вперше в матчі пробити з дальньої відстані в центральній зоні перед чужим штрафним. У Луньова це вийшло на 63 хвилині цілком пристойно, оскільки він влучив у лівий кут на недосяжній для воротаря швидкості.

Але не минуло й двох хвилин, як простріл із лівого флангу штрафного від Брагару Зігі недбалою спробою удару в дотик із межі воротарського перевів на дальню стійку, де Кузику залишалось влучити в порожні ворота. Чорноморець у той момент не тільки не зупинився на досягнутому, а й здійснив ще одну спробу вийти до чужої половини, яка призвела до ще одного голу на 77 хвилині, коли Алефіренко з правого флангу штрафного з передачі Авагімяна за спину захисникам пробив під воротарем.