Надвечір суботи провідні європейські ліги вирішили влаштувати поміж собою заочне протистояння на предмет того, хто зможе відтягнути на себе найбільш ласий шматок глядацької уваги власними центральними поєдинками туру. Італійська Серія A та німецька Бундесліга боролись за це почесне право дуже відчайдушно, але, вибачте, голи в іспанській Ла Лізі в потенційно чемпіонському матчі поміж собою з’ясовують стосунки мадридський Реал та каталонська Жирона, то тут уже не до жартів.

Тим паче, якщо ми говоримо про українських уболівальників. Одразу ТРИ гравці з паспортом нашої країни грали з перших хвилин гри, за якою спостерігала, напевно, більша частина футбольного світу. Щоправда, вони стояли на протилежних один одному барикадах, із перевагою за кількістю на користь команди Мічела, певна річ.

А ще в Реала були всім відомі проблеми кадрового характеру в лінії захисту, тож опорник Чуамені та фланговий оборонець Карвахаль у парі виглядали не найбільш надійним варіантом. Але й у Жирони не все в цьому плані було в порядку, бо навіть головного тренера було дискваліфіковано після попередньої гри проти Реала Сосьєдад (0:0), тоді як вильоти ключового центрального захисника Дейлі Блінда та опорного півзахисника Янхеля Еррери бентежили фанатів точно не менше.

І тут довелось міряти довжину лави для запасних, від чого точно не змогло б урятувати повернення Довбика після травми на вістрі атаки. Та й що таке взагалі те вістря атаки Жирони в цьому матчі? Хтось його бачив? А самі ці атаки? Ні? Ось і Реал не бачив опору вже з перших хвилин, тож у підсумку ми стали свідками побиття.

На шостій хвилині під час дальнього удару з лівого флангу від Вінісіуса стало зрозуміло, наскільки важливою виявилась утрата саме Еррери, бо банально ніхто не підстрахував вільну зону, а Гассаніга позіхнув під час несподіваного пострілу. Рівно так само, як і не пішов воротар Жирони на перехоплення передачі Вінісіуса на Беллінгема вже на завершення першого тайму, після чого рахунок став 2:0 на користь господарів.

Поміж цими двома цікавими епізодами багато м’яча було в ногах у футболістів Жирони, але який від того був сенс, якщо до створення гольових моментів банально не доходила справа. "Бланкос", у свою чергу, обрали вичікувальну позицію та просто спостерігали, як суперники намагаються не помилитись та не привезти атаки на власні ворота. Як бачимо, вони свого таки дочекались.

Другий тайм таким чином ставав банальною формальністю, бо підстав вважати, що каталонці врятуються від поразки, просто не було. Аж занадто добре грав Реал — ось і все на тому. Команда Анчелотті була попереду на два чи три кроки в кожному окремому епізоді, і чи можемо ми взагалі згадати, коли Лунін перебував при справі? Хіба що під час вертикальних передач до штрафного, але до Стуані та Довбика м’яч, переважно, не доходив.

На цьому тлі Реал ще й збільшив власну перевагу на 54 та 61 хвилинах, коли спочатку Вінісіус повз Коуту завів м’яч до лівого флангу штрафного, а його удар у дальній кут Гассаніга необачно перевів точно на ногу Джуду поблизу. І не встиг охолонути Коуту, як його знову присоромили в боротьбі проти Джуніора, після чого Родріго завершив контратаку.

І щоб уже далеко не ходити, бразильський захисник ледь не привіз і п’ятий гол у власні ворота, коли його фол проти Гюлера призвів до пенальті на початку компенсованого часу. Але Хоселу дуже впевнено вгатив у ліву стійку, тож п’ятірочку Жирона так і не отримала, а ось до того-таки Реала для її захисника дорога, поки що, точно закрита.

У наступному турі мадридський Реал зіграє гостьове дербі проти Райо Вальєкано, а каталонська Жирона навідається в гості до баскського Атлетіка.

Реал — Жирона 4:0
Голи: Вінісіус, 6, Беллінгем, 36, 54, Родріго, 61

На 90+1-й хвилині Хоселу (Реал) не забив пенальті (штанга).