Щодо мюнхенської Баварії останнім часом тільки й розмов. Хоча ні, не так, щодо головного тренера мюнхенської Баварії Томаса Тухеля останнім часом тільки й розмов. Хоча й тут теж треба тепер обов’язково зауважити, що поки що "головного тренера", бо вже від моменту завершення поточної кампанії командою буде керувати інший фахівець. Очевидно, що не від хорошого життя.

Терпець керівництву "Рекордмайстера" урвався тоді, коли команда поступилась у третьому матчі поспіль аутсайдеру Бохуму минулого тижня (2:3), тоді як до цього програла леверкузенському Баєру в чемпіонаті (0:3), а також поступилась у першій зустрічі в 1/8 фіналу Ліги чемпіонів УЄФА римському Лаціо (0:1). Суперник Баварії по домашньому для неї матчі двадцять третього туру німецької Бундесліги, РБ Лейпциг, також програв перший матч мадридському Реалу. Але це були геть різні 0:1, погодьтесь.

Стан мюнхенського клубу був усім зрозумілим та очевидним, тож головним запитанням від цієї гри залишалось лише те, чи буде відповідь від команди на останні невтішні події. І до перерви ми, за великим рахунком, могли впевнено стверджувати, що "Рекордмайстер" робив усе від себе залежне, аби цю саму відповідь таки нам надати. Постійно грала в атаці Баварія, тоді як у суперників навіть входжень до штрафного можна було назбирати лише дуже обмежену кількість.

Проте за таких умов поставало питання якості створених господарями гольових моментів. І тут насправді-то й пригадати було майже нічого. Гру відкривав супершанс Гаррі Кейна, який головою в центрі штрафного на самоті завершував м’яку подачу з лівого флангу від Геррейру, але Бласвіх якось витягнув складний м’яч під собою та перевів у ближню стійку.

А ось другої нагоди від Баварії довелось чекати ледь не до завершення тайму, та й те — розв’язки в епізоді з ривком Сане під порожні ворота під гострим кутом повз голкіпера на завершення тонкої передачі Мусіали ми так і не побачили. Лерой настільки засмутився від того епізоду, що незабаром власними сідницями завадив м’ячу долетіти до чужих володінь під час дальнього удару від Кейна. Можна було вважати, що Баварія аж настільки старалась забити, що її гравці не могли знайти вільного простору в чужих володіннях.

У другому ж таймі ситуація була повністю відмінною від того, що ми бачили на початку гри. На початку, коли три поспіль відмінні нагоди забити змарнували Айдара, Сімакан та Сімон, так точно. І взагалі нелогічним на цьому тлі тоді виглядав гол Кейна, який той таки забив із лівого флангу штрафного, коли Шлагер невдало виштовхнув туди м’яч із-під ніг Мусіали, який і сам бачив цю передачу.

Проте РБ Лейпциг тоді правильно зробив, що не зупинився й продовжив створювати гольові моменти. І які ж нагоди мав Шешко, аби оформити навіть хет-трик, проте Ноєр настільки вдало обирав позицію, що не залишав шансів своїм опонентам. До певного часу, бо на 70 хвилині Ольмо таки віддав гольовий пас на Беньяміна з лівого флангу штрафного, а тому переграти воротаря дуже допоміг випадковий рикошет від підкату Горецки.

І знову виникли ті самі обриси чергової невдачі для Баварії, Альянц Арена принишкла, а Тухель почав знову крутити тактичну схему своєї команди. Докрутився в підсумку до гри з двома нападниками та Даєром у опорній зоні, що й принесло результат. Ні, відзначився таки інший англієць — той, що відповідає за атаку, але гольовий внесок своїм скиданням із лівого флангу штрафного зробив саме Шупо-Мотінг. Випадково, звісно, спрямував м’яч на Кейна, але тому це не завадило пробити в дальній. І якось потім настрій піднявся в домашньої арени мюнхенців та їхнього майбутнього звільненого тренера.