Чинний чемпіон італійської Серії A міланський Інтер почав захист титулу з двох поспіль перемог над Монцою (4:1) та сардинським Кальярі (1:0), після чого на команду Крістіана Ківу очікувала найбільш статусна дуель усього першого кола. На власному полі "нерадзуррі" приймали "срібного" призера попереднього розіграшу чемпіонату Наполі, і це також був перший серйозний виклик для нового головного тренера "Партенопеї" Массімілано Аллегрі.

Адже "Скажений Макс" повернувся на добре знайому йому арену з поразкою його підопічних тиждень тому в Неаполі в матчі проти Комо (1:2), яка продемонструвала, що Наполі буде дійсно складно в цьому сезоні принаймні повторити досягнення попередньої кампанії. А тут ще й матч проти статусного суперника на його полі. Щоправда, "південці" саме на Джузеппе Меацца останніх два роки не програвали. Але й не вигравали так само — суцільні нічиї.

Інтер традиційно почав гру більш активно та намагався забити швидкий гол — класний момент був для цього в Діуфа під час удару із зони перед штрафним у лівий кут, але Мерет парирував. А потім команда Аллегрі продемонструвала, що в контратаках може створювати чималі проблеми суперникам. І вже під час спроби Ангісса завершити в центрі штрафного простріл із лівого флангу та подальшого добивання Політано з гострого кута воротар Мартінес мав двічі рятувати господарів поля.

Обмін люб’язностями просто так не минув — команди зрозуміли, що краще не ризикувати, і до середини першого тайму взагалі не створювали жодної загрози один одному. Утім, незадовго до перерви агресія в атаці з обох боків з’явилась знову, і тут уже чергові моменти Ангісса та Біссека змушували вболівальників на трибунах підніматись на ноги. І, звичайно, розкішний момент з ударом із штрафного від Дімарко в поперечину зі стандарту перед чужими володіннями, не давав нам засумувати під час перерви.

Хоча так, голів не було в першому таймі з обох сторін. Утім, це очікування вартувало того, що ми побачили вже в другій половині зустрічі. Усе почалось із підозри на гру рукою від Лоботки на лівому фланзі власного штрафного в боротьбі проти Барелли, а вже за мить той самий гравець Інтера на власній половині втратив м’яч, і одразу стався випад із завершальним ударом Політано.

Не встигла публіка на Джузеппе Меацца прийти до тями, як їхніх улюбленців ледь не поховали остаточно, бо момент із подвійним ударом Ангісса в центрі штрафного завершився незрозумілим вимиканням уваги в захисників Інтера до того моменту, як м’яч вийшов за бокову на правому краю атаки. А це коштувало господарям дуже дорого — Ді Лоренцо підхопив, зіграв назад до штрафного на Гойлунна, а той низом пробив у дальній кут.

І хто ж тоді знав, що на цьому все тільки почалось у цій грі. У "нерадзуррі" не було шляхів для відступу — тож команда Ківу просто неслась уперед та швидко відіграла один м’яч. На 56 хвилині Барелла таки виконав фірмову подачу з правого флангу на дальню стійку, де Дімарко скинув паралельно лінії воріт під порожні для Лаутаро.

Аллегрі почав робити заміни, і якщо спочатку вони стосувались атаки, то з часом тренер Наполі все ж таки намагався страхувати власну команду додатковими захисниками. Тим часом Інтер продовжував свій тиск та напруга в матчі постійно зростала. Але команда Ківу при цьому ще тривалий час не могла розкрити чужий захист — ідеї Аллегрі все ж таки працювали. До певного часу.

Останні десять хвилин до оголошення кількості компенсованого часу в цій грі — це просто фантастика. Атаки відбувались на обидва боки поля й були надзвичайно гострими. А все тому, що на 82 хвилині Аугусто з другої спроби завантажив м’яч із лівого флангу до штрафного й знайшов голову Тюрама, який спрямував удар у ближній кут.

А що було після цього — казкова історія, у якій хтось точно мав програти. І далеко не факт, що програти мав саме Наполі, бо удари Нереса та Ангісса просто дивом не заходили в площину з убивчих позицій у штрафному. Як і спроби Тюрама та Барелли на протилежному боці поля до речі.

Однак Інтер усе ж таки свого досяг. На 90+1 хвилині треба було просто виносити подачу Джонса з лівого флангу захисникам гостей, але вони цього не зробили, і Аканджі зробив гольове скидання на Лаутаро, який розстріляв ворота. Не дай Боже решта цікавих матчів цього туру в Італії тепер будуть менш цікавими!

У наступному турі міланський Інтер прийматиме фріульський Удінезе, тоді як посеред тижня поїде до мадридського Реала на матч Ліги чемпіонів УЄФА, а Наполі спочатку прийматиме лондонський Арсенал у тому ж єврокубку, після чого зіграє вдома проти Болоньї.

Інтер — Наполі 3:2
Голи: Л. Мартінес, 56, 90+1, М. Тюрам, 82 — Політано, 50, Гойлунн, 53 

Інтер: Мартінес — Біссек, Аканджі, Бастоні (Бонні, 79) — Діуф, Барелла, Зелінські (Чалханоглу, 72), Сучич (Джонс, 46), Дімарко (Аугусто, 62) — Л. Мартінес, Еспозіто (М. Тюрам, 46).