Організатори італійської Серії A все ж таки дотримуються хоч якогось ступеня пристойності й не квапляться висмикувати з процесу святкування Різдва власних уболівальників. Тому й останній матч у рамках сімнадцятого туру національної першості відбувався вже пізнім вечором суботи й це була дійсно велика гра.

До столиці навідався чинний чемпіон країни, неаполітанський Наполі, який точно перебував не в найкращому гуморі. І справа тут не тільки в не найбільш удалому початку сезону для "Партенопеї", після якого їх уже ніхто й не розглядає в якості потенційного володаря скудетто цього року, а радше у відносно свіжому домашньому розгромі, якого команда Вальтера Маццарі зазнала на власному полі посеред тижня від Фрозіноне в Кубку Італії (0:4).

"Вовки" Жозе Моурінью тим часом свій кубковий матч проти Кремонезе ще не проводили, тож у них було трохи часу на перепочинок. І разом із тим можна було підготуватись до надзвичайно важливого протистояння, оскільки навіть від суперників за очною дуеллю, що стояли на межі зони єврокубків, Рому відділяли два очки.

І якщо хтось шукав у цій грі для себе яскравого видовища перед сном, то, окрім розкішного виконання гімну Роми перед стартовим свистком, тривалий час зачепитись бодай за щось у цій грі було просто неможливо. Команди одразу показали, що хочуть боротись одна з одною більше, аніж заохочувати нас до атакувального футболу, тож залишалось лише з цим змиритись і просто чекати, може хтось із них пригадає реальну мету футболу.

І, якщо вже казати більш конкретно, то тут великі запитання до Наполі, бо організація гри в атаці від команди Маццаррі залишала бажати кращого. У суперників на цьому тлі навіть можна було виокремити реальні гольові момент накшталт дальнього пострілу з лівого флангу від Бове в поперечину, чи його ж спробу завершити простріл із протилежного краю від Белотті перед воротарським уже за кілька хвилин. Тоді Мерет уперше долучився до порятунку власних воріт.

А далі вже не витримав головний арбітр і вся ця боротьба, хоча й не спадала від того, супроводжувалась попередженнями, тож для тих фанатів, хто одразу передбачив наближення вилучення, у нас були гарні новини перед початком другого тайму. Але не для вболівальників Наполі, бо саме їхньої команди стосувалась червона картка для Політано, яку той отримав за удар ногою Залевські, коли суперник зупинив контратаку за його участі.

Безглуздішого вчинку за цілком рівної гри й вигадати було складно, але на цьому гості були фактично приречені на поразку. Менш аніж за 10 хвилин Рома провела гольову атаку, яку завершували невпевнені удари від Азмуна та Ель Шаараві в центрі штрафного, але Пеллегріні виявився більш успішним за партнерів по команді й таки поклав той м’яч у правий верхній кут.

Таким чином у меншості неаполітанцям потрібно було розкриватись, але на 85 хвилині їх стало вже дев’ятеро на полі через друге попередження для Осімгена, через яке форвард чомусь довго лютував на арбітрів, а не на самого себе, бо дві жовті назбирав зовсім необов’язкові. Трохи незабаром ще й Натан, який тільки-но з’явився на полі, невдало впав на плече, і саме в цей момент Рома вдарила вдруге та закрила цю гру остаточно зусиллями Лукаку.

У наступному турі Рома зіграє в гостях у туринського Ювентуса, а неаполітанський Наполі прийматиме Монцу.

Рома — Наполі 2:0
Голи: Пеллегріні, 76, Лукаку, 90+6

Рома: Патрісіу — Манчіні, Льоренте, Ндіка — Крістенсен (Челік, 75), Крістанте, Паредес (Азмун, 70), Бове, Залевські (Ель Шаараві, 71) — Белотті (Пеллегріні, 71), Лукаку.

Наполі: Мерет — Ді Лоренцо, Ррахмані, Жезус (Натан, 88), Руї (Дзербін, 81) — Замбо-Ангісса, Лоботка (Каюсте, 55), Зелінські (Гаетано, 88) — Політано, Осімген, Кварацхелія (Распадорі, 87).

Попередження: Паредес, Крістенсен, Крістенсен, Белотті, Залевські, Ель Шаараві, Азмун — Руї, Жезус, Осімген

На 66-й хвилині був вилучений Маттео Політано (Наполі) (неспортивна поведінка).