Новий сезон італійської Серії A здивував уже під час першого ігрового дня стартового туру. Жодна з команд не змогла перемогти, хоча матчів було проведено аж чотири — і таке буває в спекотних умовах Апеннінського півострова на початку нової кампанії. Зрештою, цього футбольного року ми ще не одноразово повертатимемось до подій у цій країні, бо представників України побільшало в Італії за підсумками трансферного вікна.

Власне, матч пізнім вечором у неділю на Сардинії поміж місцевим Кальярі та столичною Ромою й міг привабити нашу увагу, як незаангажованих глядачів, тільки за рахунок того, що в цей день український нападник Артем Довбик мав можливість дебютувати в складі "вовків", куди нещодавно перейшов із каталонської Жирони.

Цей матч залишив у підсумку по собі таке враження, що от для особистих спогадів українського нападника його можна зберегти на якийсь носій інформації, але не більше. Переглядати цю гру наново вболівальники не матимуть жодного бажання. Бо вона банально була не цікавою. Дві команди в "сирому" стані, які щось намагаються створити попереду, але мало що виходить.

Стосувалось Роми це в першу чергу, бо в господарів хоч підтримка була за плечима, тож було, на що спертись. А ось римляни неначе спробували вигадати найпростіший шлях до чужого штрафного у вигляді передач із флангів у сподіванні на Довбика, і так і слідували ним упродовж усього першого тайму. Дійшло все до того, що Артему довелось на пальцях пояснювати, що не варто йому пхати ті м’ячі в спину й потім питати, чого він їх не може прийняти.

Ось таке враження справляла команда Де Россі, тому після перерви вона мусила не тільки віднаходити власну гру, а й неначе вибачатись за поведінку до перерви перед уболівальниками. Добре, що, за великим рахунком, "вовкам" це вдалось зробити й у воріт Скуффета почали виникати не тільки ті моменти, які він особисто привозив на рівному місці. Пеллегріні був традиційно помітним і наче прокинувся Суле.

А один із гольових моментів гостей було створено безпосередньо за участі Довбика, коли простріл із лівого флангу він залишив на капітана в центрі штрафного, але той пробив точно у воротаря. У Кальярі теж виникали поодинокі моменти, але в першому таймі сардинці все ж таки виглядали значно гостріше, тож Рома, навіть із помилками позаду, не надто нервувала через активність суперників.

Дійсно гаряче в цій грі було лише в останні десять хвилин основного часу, бо Довбик відкрив цей відтинок ударом головою в поперечину з подачі від Дібали, без якого в цій грі, та й у сезоні, напевно, ніяк. І куди його зібрались відпускати? Але господарі відповіли миттєво — удар від Маріна також полетів у верхній каркас від межі штрафного, а вже за мить Довбик ледь не став формальним співавтором гола, коли пробивав із дальньої відстані, а Скуффет парирував перед собою точно на ногу Пеллегріні. Але той був у офсайді, тож гол не зарахували.

Рівно на 90 хвилині Артема замінили, а свіжого Ель Шаараві також був один привід для дальнього пострілу, проте й він цього вечора у ворота не влучав. Отже, без голів і без переможця.