Каталонська Барселона напередодні перемогла у власному гостьовому матчі в рамках двадцять сьомого туру іспанської Ла Ліги проти Ельче (4:0), що було неприхованою провокацією на адресу мадридського Реала. Після програного перед початком березневої міжнародної павзи El Clasico в чемпіонаті, колектив Карло Анчелотті, вочевидь, марить можливим реваншом у півфіналі Кубка Іспанії, проте до матчу наступного тижня ще потрібно було зіграти вдома проти Вальядоліда, із яким у "бланкос" подекуди виникали серйозні проблеми.

Утім, коли існує реальна загроза отримати 15 очок відставання від головного супротивника за ще бозна-скільки матчів до завершення сезону, то "галактікос" не доводилось обирати собі суперників за рівне комфорту. Дорогоцінні очки потрібні були вже тут і зараз, і байдуже, що залишалась за плечима тривала перерва без офіційних матчів, а за календарем уже починали майоріти матчі Ліги чемпіонів та кубкового змагання.

У першій половині гри Реал звичним для себе чином розпочав домашній матч із невпевненої гри в захисті, що за цікавої статистичної особливості суперників могло зіграти злий жарт із командою Карло Анчелотті. Річ у тім, що Вальядолід виграє більше 70% матчів, у яких забиває першим, і саме тому на десятій хвилині під час влучання м’яча в праву стійку за підсумком підкрутки від Меси з пів кола перед штрафним мало б пришвидшитись серцебиття у вболівальників господарів поля.

Трохи незабаром ще й Мончу поцілив зовсім близько до ближнього каркасу воріт, коли завершував простріл із лівого флангу, тож захист Реала, як можна було побачити, у черговий раз горів під початковим тиском супротивників. Проте у випадку звітного протистояння це мало доволі нетривалий ефект. Уже посеред першої половини гри "галактікос" нарешті якісно розіграли комбінацію перед чужими володіннями й передачу Асенсіо до правого флангу штрафного в ближній кут завершив Родріго.

Після цього до справи взявся Карім Бензема, якому вистачило лише налякати Асенхо ударом другим дотиком, після прийому подачі на груди перед воротарським, і вже за наступного підходу француза до воріт голкіпер капітулював. При чому, не один раз у послідовних атаках господарів. Спочатку нападник забив у порожні ворота за підсумком передачі Вінісіуса з лівого кута штрафного на дальню стійку, яку Ель Ямік та воротар так і не поділили поміж собою.

А вже за три хвилини Карім зіграв із бразильським партнером у стінку на фланзі, після чого з меж пів кола перед штрафним самостійно пробив під дальню стійку. І щоб уже далеко не відходити від чужих володінь та остаточно добити суперників, Бензема поклав удар через себе на завершення подачі Родріго з правого флангу штрафного до воротарського. На всі ці гольові дії знадобилось приблизно сім хвилин ігрового часу, після чого матч можна було достроково завершувати.

Звичайно, Вальядолід міг із цим твердженням не погоджуватись і дійсно на початку другого тайму багато зробив для того, щоб змінити співвідношення сил поміж командами на табло. Але навіть потрійна заміна не спрацювала проти чергового влучання в каркас воріт Куртуа, яке здійснив підкруткою в дальню стійку свіжий Кіке вже під час першої атаки після перерви.

На жаль, це був останній момент для гостей у цій грі, тоді як у подальшому вони були змушені ловити на власній половині чергові спроби мадридського клубу забити додаткові м’ячі. Анчелотті розумів, що гру зроблено, тому виконував сміливу ротацію в контексті майбутнього кубкового матчу. І, звичайно, гравці, які з’являлись на полі, намагались запам’ятатись бодай уболівальникам, якщо не головному тренеру.

Навіть Еден Азар, якому на завершення основного часу подарував м’яч перед своїм штрафним Асенхо, і передачі бельгійця до правого флангу штрафного забив Лукас Васкес. До того ще був черговий м’яч Родріго, якому встиг асистувати Вінісіус, допоки його також не зняли з гри. Отже, "бланкос" просто розважались у цій грі.