Український слід в іспанській Ла Лізі поступово стає дедалі помітнішим завдяки каталонській Жироні, яка цього літа запросила до себе ще й нападника Дніпра-1 Артема Довбика, на додачу до Віктора Циганкова, який уже з перших матчів став справжньою зіркою колективу Мічела. Проте в минулому сезоні "червоно-білі" так і не дістались омріяних єврокубків, тож їхній потужний старт у новій кампанії був зумовлений ще й бажанням надолужити цей недолік.

Але вже в третьому турі національної першості на Жирону очікував дуже непростий виїзний матч проти андалузької Севільї, яка тільки-но нещодавно влаштувала яскравий двобій проти англійського Манчестер Сіті в Суперкубку УЄФА, але поступилась у статусі володаря головного трофею Ліги Європи. І це на тлі двох поразок поспіль на старті нового сезону, що знову спровокувало велику кількість запитань до Хосе Луїса Менділібара та гравців "нервіонців".

І вже з перших хвилин господарі поля кинулись шукати на них відповіді й разом із тим випробовувати власну вдачу бля чужих воріт. Однак Жирона виявилась готовою як до тиску на футбольному полі, так і до звичного впливу гучного Рамон Санчес Пісхуан. Як підсумок, команді Мічела вдалось без надзвичайних пригод пройти крізь неприємний початок гри, а вже на 16 хвилині вони чи не вперше отримали право на кутовий на лівому фланзі, після чого було відкрито рахунок.

М’яч стрибав поміж гравцями перед воротарським, аж допоки від руки Баде не опинився точно на нозі в Еррери, який зблизька розстріляв ворота могутнім ударом у дотик. На трибунах ніхто на такий розвиток подій точно не очікував, тож Пісхуан раптово став набагато тихішим. Однак власне Севілья не дуже-то й намагалась загальмувати у власних атаках, за підсумком чого Гассаніга був змушений уперше рятувати свою команду від потенційних неприємностей.

Команда Менділібара атакувала через фланги та з великим відсотком залучення Окампоса до розіграшу, тоді як Арнау почав програвати боротьбу візаві та поступово отримав попередження й перебував подекуди на межі вилучення. Було встановлено вищій рівень напруги в грі, і зрештою "нервіонці" таки добились свого в аналогічній до голу Жирони ситуації. Ось тільки відскок від Еррери підловлював Гудель.

Після перерви Мічел зняв автора забитого м’яча своєї команди через певне невдоволення його позиційною грою в опорній зоні, хоча на початку другого тайму Жирона навряд чи потребувала гри в захисті. На 56 хвилині Циганков здійснив рішуче просування правим флангом атаки, яке завершилось його перехопленим прострілом, проте за відскок удало зачепився Арнау й викотив під удар із другого темпу для Гарсії.

Севілья була знову спантеличена подібним розвитком подій, але вже за награною схемою пішла відіграватись до чужих воріт. І раптом відбувся абсолютно карколомний удар Івана Ракітіча з дуже гострого кута фактично з розіграшу кутового на лівому фланзі, який спрямував м’яч у дальній кут. Шкода тільки через те, що арбітри вгледіли офсайд у тій ситуації, тож дивовижний гол так і не було зараховано.

Власне, Ракітич і тягнув команду самотужки до порятунку в завершальній фазі протистояння, але виключно його старань для цього було замало. А на протилежному боці поля тим часом намагався працювати на вільних м’ячах Артем Довбик, проте його момент на 85 хвилині був справжньою наругою над серцями українських уболівальників — не поцілив із кількох метрів до порожніх воріт, граючи на добиванні відскоку від правої стійки.

Цей промах міг дуже довго коштувати Жироні, бо за кілька миттєвостей удар зі штрафного з лівого флангу від Ракітича рукою в стінці зупинив Лопес, і пощастило гостям із рішенням VAR про те, що влучання сталось ближче до тулуба захисника каталонців, бо хорват уже готувався пробивати, а може й забивати, із пенальті.