Іспанська Ла Ліга також поверталась після березневого міжнародного відпочинку цими вихідними, і оскільки в рамках двадцять дев’ятого туру національної першості тут вважалось найбільш інтригуючим каталонське дербі в неділю, то вже під нічний час у суботу увага до матчу на Сантьяго Бернабеу поміж мадридським Реалом та Леганесом була все ж таки меншою. Утім, не для нас, українських уболівальників.

Бо Тібо Куртуа приїхав із табору збірної Бельгії після, на жаль, переможного для "Червоних дияволів" двобою проти нашої національної команди з пошкодженням, а отже був змушений пропустити звітну зустріч. Це відкривало шлях до стартового складу Андрію Луніну, тож у Карло Анчелотті не було особливо приводів щось вигадувати в цій позиції. А в решті варіантів треба було дивитись, хто й скільки летів назад до Мадрида після своїх збірних по всіх куточках світу.

І зрештою воно вийшло так, що всі ці перельоти та додаткові матчі дуже сильно позначались на грі Реала на початку, бо футболісти просто не могли набрати потрібних обертів десь половину тайму, і Леганес себе за таких умов почував аж занадто комфортно. Навіть якісь атаки гості проводили з ударами на завершення, але турбувати Луніна якось не квапились. Усе це в підсумку виявилось передвісником майбутніх проблем у захисті "галактікос".

Але забила команда Анчелотті все ж таки першою. Із пенальті, але цього разу там було без особливих нарікань щодо роботи рефері — Беллінгем на 30 хвилині зіграв до штрафного з правого флангу поміж двох захисників на Діаса, а того одразу повалив на газон Родрігес. VAR із повтором одразу дав зрозуміти, що фол був, а Мбаппе тим часом паненкою пробив точно в центр воріт.

І якщо такий перебіг подій можна було вважати буденним, то те, що відбулось у наступній дев’ять хвилин — це вже було суто ідея дуже неоднозначної уяви гравці оборони Реала. Зуміти привезти собі дві контратаки одразу після того, як на протилежному боці поля розкрили оборону суперників, це ще треба було примудритись. А Луніна тим часом скривдили той-таки Родрігес та Раба.

Усі присутні були здивовані таким підсумком першого тайму, проте Леганес також був не проти нас здивувати, і просто "забув" вийти на другу половину гри своєчасно. Уже на другій хвилині після відновлення гри Беллінгему спочатку дали вільно пробити з лівого флангу штрафного, а потім і вільно побігати всередині чужих володінь, допоки захисники відбиваються від спроби зіграти на добиванні від Діаса та сейвів Дмітровича та Тапії вже на лінії воріт.

Після цього Леганес почував себе вже не настільки впевнено, і хоча дуже цікавий епізод із відсутністю пенальті за доторк рукою від Беллінгема до Гарсії в центрі власного штрафного на рахунок гостей можна було записати, проте в подальшому Реал усе ж таки продовжував домінувати на полі. Це зрештою завершилось третім голом мадридців — із штрафного від Мбаппе, якому подарував стандарт Тапіа перед власними володіннями, а Фран просто якісно виконав домашнє заготування разом із партнером, який оформив дубль.