Цього сезону ми вже побачили три епізоди одвічного протистояння каталонської Барселони та мадридського Реала, яке в реаліях іспанського футболу іменують ніяк інакше, окрім El Clasico. І всі три з них залишились за командою Ганса-Дітера Фліка. Причому два призвели до розгрому "галактікос", і так само після двох "блаугранас" піднімали над головою Кубок та Суперкубок країни.

А от щодо Ла Ліги питання залишалось відкритим. Бо до завершення сезону в команд залишалось по три гри, без урахування звітної, і якщо б відрив Барси в разі перемоги на Монжуїку почав би складати сім очок, то лише диво б могло врятувати колектив Карло Анчелотті. Хоча так основну команду Реала ми називатимемо ще дуже недовго. Отже, розв’язка чемпіонських перегонів у Іспанії, або навпаки їхнє виведення на якісно новий рівень інтриги, мало б статись саме в недільній частині тридцять п’ятого туру національної першості.

Ми й раніше ставали свідками насичених на подій протистоянь поміж цими командами. Але такого, щоб абсолютно все матчі сезону поміж ними в підсумку ставали справжніми шоу, таке важко одразу пригадати. Хто цього разу запізнився на перегляд гри на Монжуїку, той дуже пошкодував про це, бо перший скандал стався вже на третій хвилині гри. Щесни на лівому фланзі штрафного стрибнув у підкаті в ноги Мбаппе в намаганні вибити м’яч, який відскочив на француза від Кубарсі під час передачі Гюлера з глибини в очевидний офсайд.

Навіть перший повтор нам дозволив у цьому пересвідчитись, але арбітри на чолі з Алехандро Хосе Ернандесом Ернандесом ухвалили напрочуд нетривіальне рішення, урахувавши цей відскок за спрямований пас захисника Барселони на власного воротаря, який просто не вдався. Але сперечатись було ніколи — та цей момент точно не покажуть у повторі на Real TV, а там ще й Мбаппе ударом із пенальті в лівий кут відкрив рахунок у грі.

Зрозуміло, що одразу після цього невдоволена таким початком Барселона побігла відіграватись, але й моменту якісного не встигла створити, як на 14 хвилині її знову піймали на контратаці. Вінісіус через лівий фланг трівелою запустив Мбаппе, а той у штрафному розібрався із Щесни. Навіть там були натяки на фол проти Ямала за мить до цього, але тут уже рефері ухвалили таке рішення, яке всі зрозуміли.

І окрилений Реал у той момент насправді трохи захопився обсягом тієї вдачі, яка супроводжувала його дії на початку гри. Бо в обороні у мадридців потім спостерігався такий гармидер, що Барселона просто з них познущалась. Шалений каталонський вихор пронісся володіннями Куртуа, і 0:2 вже до завершення першого тайму перетворились на повноцінні 4:2. Оце так Ремонтада! Забивали тим часом Ерік Гарсія з подачі кутового, Ямал фірмовою підкруткою в дальній із правого флангу штрафного та Рафінья двічі скористався передачами на лівий фланг чужих володінь. До речі, Ферран Торрес уже тоді оформив асистентський хет-трик.

І якщо хтось думав, що в другому таймі на полі щось зміниться, то ні — команди й надалі продовжували божеволіти, а ми, насправді, просто кайфували від, напевно, одного з найбільш видовищних матчів сезону. Реал боровся до останнього за порятунок у цій грі, а захист Барселони й надалі ловив ці передачі за спину, одну з яких Вінісіус та Мбаппе зрештою таки розіграли під порожні. Але ще двічі голи гостей не зараховували через офсайди у Кіліана, тож його складі стосунки з обороною Барси продовжились.

Та й самі блаугранас ще могли наприкінці гри наколотити у ворота суперників додаткових м’ячі, і Фермін навіть зробив це, але до цього зіграв рукою в боротьбі проти Вальверде, тож ще один гол цього вечора скасували. Але дуже ймовірне чемпіонство "блаугранас" тепер уже буде дуже важко скасувати.