- Петре Петровичу, чому ви прийшли до висновку припинити тренерську роботу Олександра Іщенка в „Карпатах”?

- У кожного тренера є і хороші сторони, і недоліки. Я вважаю, що Олександр Іщенко як тренер багато чого навчив карпатівців, і сам навчився. Сьогодні „Карпати” певною мірою показують результат, набирають очки. Але на такий футбол, який демонструє команда, я як уболівальник, а не як власник, ходити не буду. Мене питали: чи задоволений я змістом гри, турнірним становищем команди? Але ж наше головне завдання – підготувати команду, розкрити сильні сторони молоді. Ніхто не має права змінювати курс керівництва. 

Омолодження потрібне для того, щоб стати командою європейського рівня. А для цього одних лише очок замало. Для цього потрібні розкриті таланти молодих гравців, яких у нас сьогодні є достатньо. Я хотів би бачити світло в кінці тунелю. Нині ми практично виконали завдання для команди на сезон. І для наших вболівальників, по суті, зараз немає різниці на якому ми місці, якщо не граємо в єврокубках. Мене турбує те, що гра „Карпат” не приносить морального задоволення ані гравцям, ані фанам, ані мені. Ми з Олександром Іщенком переговорили, вирішили залишитися друзями і надалі співпрацювати. 

У кожного тренера є максимум, який він може віддати команді. Я вважаю, що свій потенціал він вичерпав. Прийде інший тренер, який теж щось внесе в розвиток команди. Футбол заради очок мені не потрібен. Я хочу, щоб наш футбол розвивався так само стрімко, як розвивається інфраструктура клубу. Бо якщо гра команди не буде привабливою, то навіщо ж робити реконструкцію стадіону?

- Які матчі „Карпат” тренера Іщенка були привабливими?

- Це були матчі на зборах, коли ми грали проти „Хайдука” та „Вісли”. Це були матчі європейського рівня – обіграти такі команди за рахунок біганини було нереально. І тому мене здивувало, що після зборів ми такий футбол не демонстрували. Я думав, що це тимчасово, потрібен ще час, але потім дійшов до висновку, що „Карпати” демонструють прагматичний футбол. А він не має майбутнього. Майбутнє – за видовищним футболом. Скажімо, матч півфіналу Ліги чемпіонів „Манчестер” – „Мілан”. Скільки б не коштували там квитки, стадіон все-одно буде повним. Наш уболівальник розуміється на футболі. І він розуміє, що у нас щось не так. До усіх тренерів у мене завжди буде одна вимога: ми йтимемо шляхом виховання своїх кадрів. 

До речі, я вже мав розмову з головою облради Мирославом Сеником про те, щоб „Карпатам” віддали базу в смт. Янів під базу для першої команди. В такому разі базу в Брюховичах ми віддамо „дублю”. Якщо ж нам ще віддадуть базу „Сокіл” в Брюховичах для побудови Дитячо-юнацької академії, то наблизимося до статусу європейської команди.

- Коли Олександр Іщенко став тренером „Карпат”, то казав, що дасть шанс молодим гравцям, які до цього не грали за „основу”, однак ніхто з них фактично так і не заграв. На ваш погляд, ці футболісти не готові чи тренер просто їм не довіряв?

- Це, власне, питання до самого Іщенка. Але мене цікавить, чому на Заході чи в Бразилії „зірками” часто стають вже в 17 років? А нашому вже 20-річному гравцю кажуть, що він ще молодий, не готовий... Це від головного тренера залежить. Сьогодні команду тренує Юрій Дячук-Ставицький. Думаю, найближчим часом, ми побачимо кардинальні зміни.

- Двоє гравців „Карпат” - Шмаков і Фещук - були лідерами команди, коли її тренував Юрій Михайлович. Натомість, за тренера Іщенка Фещук практично не грав, а Шмаков почав виступати гірше. У чому причина? Це прорахунки тренера чи гравці знизили до себе вимоги?

- Я вважаю, що у Фещука найкращі ігри ще попереду. А оцінку Шмакову дали наші уболівальники в останній грі. Я з ними солідарний, мене гра Шмакова не задовольняє навіть на 3%. Що з ним твориться, я не знаю. Мав з ним розмову, ніби все розуміє. Але слова розходяться з ділом.

- Які гравці прогресували за тренера Іщенка?

- Можу сказати, що команда краще стала виглядати у фізичному плані. Однак на рівні роботи з м’ячем ми „заштопорилися” на певному рівні. Думаю, найближчим часом ми побачимо, чи є прогрес в команді. Перед матчем проти „Таврії” в мене була розмова з тренерами та гравцями на тренуванні. Я висловив побажання як простий уболівальник. Я сказав, що навіть у випадку поразки ми вас зрозуміємо. Але лише тоді, коли ви продемонструєте змістовну гру. Змістовна гра – це колективна швидкість, колективна самовіддача, пресинг, культура пасу і вміння завершувати атаки ударами. І, звичайно, більше забитих м’ячів. Олександр Іщенко говорив, що нам бракує високих гравців, тому нам забивають. А я вважаю, що наші захисники неправильно обирають позицію. Вони повинні себе поводити так, як мати захищає дитину. В мене враження, що дехто з наших захисників не розуміє, що він робить на полі.

- Плюси і мінуси роботи Олександра Іщенка?

- Думаю, свої найкращі якості Іщенко тут не розкрив. Я б порадив йому більше довіряти своїм помічникам.

- Юрій Дячук-Ставицький – тимчасова фігура на тренерському містку? Чи паралельно ви шукатимете нового тренера?

- Поки що ми не думаємо про нового тренера. Ми думаємо про те, як налагодити тренувальний процес, який би дав можливість нашим гравцям розкритися повною мірою. Дячук-Ставицький змінить тренувальний процес, додасть гравцям впевненості у своїх силах. Останнім часом я помітив, що гравці були скутими. І на матчі проти „Таврії” я не бачив вогника в очах гравців. А це – найстрашніше...