Українська Прем’єр-ліги цього разу розпочалась із результативного поєдинку, що вже є гарним знаком. Минулого року були "нулі" поміж Вересом і Карпатами, а от Колос та Кривбас із завданням упорались краще (2:1). Тож коли ми переходили до другого матчу стартового ігрового дня поміж львівським Рухом та дебютантом "елітної" першості СК Полтава, якось дихалось лише в очікуванні на продовження гольового банкету.

Хоча всі при цьому добре розуміли, що Івану Федику ще доведеться відбудовувати "жовто-чорних" після тривалої каденції Віталія Пономарьова та відходу з клубу кількох ключових виконавців за ходом минулого сезону та літньої трансферної кампанії. А з новачків УПЛ тим часом попит був цілком помірним — ще рік тому полтавцям злі язики пророкували ледь не виліт із Першої ліги, а вони натомість здивували так здивували прямим виходом до найвищого дивізіону.

При цьому "містяни" добре розуміли, що із суперниками такого рівня, як Рух, і треба чіплятись за очки, щоб розраховувати бодай на щось у дебютному сезоні. А отже діяли обережно. Але й львів’яни діяли обережно, бо ще тільки призвичаюються до вимог нового/старого тренера. Тож футбол у першому таймі був помірної якості. За винятком двох моментів.

На 11 хвилині Кітела з правого флангу швидкої атаки прострілював на Фаала, який мав замикати в кількох метрах до воріт, але за нього це зробив Місюра. Прикрий автогол, проте футбольна доля вже невдовзі повернулась до СК Полтава більш пристойним місцем, і вони на рівному місці отримали пенальті, коли Холоду на руки опустився м’яч на ближній стійці під час подачі з правого флангу вже на 16 хвилині гри. Марусич ударом із пенальті по центру воріт відкрив лік голам свого клубу в УПЛ.

Але на цьому історичному моменті розмову про яскраві події цієї гри можна було відкладати аж до середини другого тайму, коли полтавцям знову не пощастило. У боротьбі в повітрі в центрі поля Підгурський обличчям зустрівся з ліктем Шаповалова, і арбітр порахував це зіткнення як таке, що тягнуло на друге попередження. Першу картку свіжий гравець заробив вже за десять хвилин після появи на полі на заміну, а для другої йому вистачило взагалі лише шість.

А отже "містяни" залишились у меншості в найбільш неприглядний для того момент — коли сил залишилось не так уже й багато, а суперники отримали друге дихання й почали підтискати. Завершилось усе прогнозовано погано для гостей. Спочатку дальній удар Притули в центральній зоні поцілив у праву штангу, а вже під час наступного підходу львів’ян до чужих воріт ніхто не завадив Роману перебрати м’яч у Пастуха, і поцілити низом у той самий кут, але вже прямо в сітку воріт. Досвід зіграв свою роль.