Другим і останнім за розкладом матчів у п’ятничній частині десятого туру української Прем’єр-ліги стало протистояння на рівненському стадіоні Авангард поміж місцевим Вересом та луганською Зорею. Однак був у цієї гри й ще один дуже помітний учасник — сильна злива, яка цього вечора накрила місто в Поліському регіоні й, вочевидь, позначалась на подіях на футбольному полі.

Осінь, дощ, УПЛ. Здавалось, що в сполуці цих факторів просто неможливо знайти якісного футбольного видовища для вболівальників. Але передбачення враження виявилось напрочуд оманливим і футбол був напрочуд цікавий для перегляду. Оскільки ніхто й не намагався закриватись у обороні від стартових хвилин, і якщо доводилось десь присідати глибше до захисту, то лише з огляду на надмірну активність суперників.

Напевно, команда Віктора Скрипника все ж таки в цьому плані переважала колектив Олега Шандрука, бо ми почали загибати пальці для підрахування кількості гольових моментів у того-таки Андушича вже на 10 хвилині й доволі швидко ті самі пальці на першій руці закінчились. Просто розкішні нагоди не міг перетворити на забиті м’ячі нападник-легіонер Зорі, і особливо в моменті на 17 хвилині під час прострілу Слесаря з правого флангу та хиби серба з кількох метрів над порожніми воротами треба було хапатись за голову всім присутнім.

Але чого говорити лише про "мужиків"? Давайте також згадаємо й нагоди "червоно-чорних" із виходом віч-на-віч із воротарем від Таранухи, який завершився невлучною спробою перекинути м’яч над Сапутіним, а також потужний удар Бойка повз ліву дев’ятку з дальньої відстані перед чужим штрафним. І, звичайно, повернемось до Андушича, бо його чергова невдала спроба влучити по чужих воротах із близької відстані завершувала цей по-справжньому скажений тайм.

На другу половину команди виходили не менш зарядженими, але Скрипник вирішив повертатись на поле вже з Мічиним у складі й дотискати суперників. І вже перший пас серба з глибини за спини захисникам завершився фолом Корнійчука перед власним штрафним у ролі останнього захисника. Усе. На цьому вилученні атакувальний потенціал Вереса в цій грі прибили остаточно, і розпочався період повного домінування Зорі в атаці.

Проте домінування це добре, але тільки не тоді, коли воно втілюється виключно в переконливу статистику в усіх полях протоколу, окрім найбільш важливого. І тут уже на луганців очікував Горох. Ворота Вереса відпрацював у цій грі настільки надійно, наскільки це взагалі було можливо за таких умов. А ще ми знову кілька разів за другий тайм згадали Андушича, бо хтось же ж мав моменти Зорі марнувати, у переважній більшості випадків. Шалене марнотратство команди Скрипника, тож після нічиєї проти київського Динамо тиждень тому вона знову грає внічию. Але це взагалі дві несхожі одна на одну історії.

У наступному турі рівненський Верес гостюватиме в кам’янець-подільського Епіцентру, а луганська Зоря прийматиме львівський Рух.

Верес — Зоря 0:0

Верес: Горох — Стамуліс, Ціпот, Вовченко, Корнійчук — Куція (Протасевич, 50), Бойко (Кучеров, 71), Харатін — Айдін (Шарай, 71), Тарануха, Веслі (Нонго, 71).

Зоря: Сапутін — Пердута, Джордан, Янич (Дришлюк, 75), Жуніньйо (Маткевич, 75) — Слесар (Саленко, 75), Кушніренко, Попара (Мічин, 46), Вантух — Андушич, Будківський.