Програма суботньої частини тринадцятого туру української Прем’єр-ліги завершувалась протистоянням, яке мало належний рівень інтриги перед його початком. Бо на столичну Оболонь-Арену задля протистояння місцевому однойменному клубу завітав поточний лідер чемпіонських перегонів цього сезону, донецький Шахтар. І проводила цей матч команда Арди Турана в умовах, коли вже знала результати принаймні двох своїх переслідувачів у турнірній таблиці.

А колектив Олександра Антоненка тим часом мав щось вигадати для того, аби спинити атакувальну міць "гірників", які пішли на міжнародну перерву з розгромною перемогою над СК Полтава (7:1), після чого, вочевидь, не мали намірів збавляти оберти на початку заключного напруженого відтинку в календарному році. Так чи інакше, а тепер для Шахтаря почнеться серія постійних мандрівок закордон та назад, за підсумками якої й будуть визначені пріоритети на другу частину кампанії.

Ані в кого при цьому не мало виникати жодних сумнівів, що Оболонь у цій грі побудує власну гру з акцентом на глибокий захист та блискавичні контратаки. Таке ми в цьому сезоні вже бачили як у дуже успішному виконанні "пивоварів", так і в не надто вдалому. Цього разу вийшло так, що майже весь перший тайм, за винятком пари-трійки епізодів у штрафному господарів, можна було сміливо називати обране тактичне рішення тренерів успішним, а от після перерви був уже геть інакший футбол.

Шахтар настраждався вдосталь із подоланням чужого захисту до перерви, і зрештою знайшов хоч якийсь підхід до воріт за допомоги закидань із глибини в напрямку когось із гравців у штрафному. Так, наприклад, Егіналду аж двічі отримував гольові моменти, але дуелі Федорівському незмінно програвав. Проте "гірники" своє таки отримали в спірному епізоді на початку першої й єдиної компенсованої хвилини, коли спочатку Федорівському завдали удару під час однієї з багаточисельних подач із флангів, а поки воротар приходив до тями.

Шахтар виконав ще один навіс, який завершився відскоком від заблокованого удару Бондаренка на Бондаря на правий фланг штрафного, і той пробив під голкіпером, якому не вдалось приборкати м’яч. Звичайно, що після цього штаб Оболоні апелював рішенню зафіксувати гол ще тривалий час.

Та й недарма це робили господарі, бо цей м’яч виявився ключем до перемоги в цьому двобої, оскільки на початку другої половини гри "пивовари" одразу ж розвалились і пропустили ще двічі буквально за кілька хвилин. Спочатку Федорівський виграв дуель у Егіналду біля лівого кута власного штрафного, але при цьому скинув м’яч під гострий кут порожніх воріт для Вінісіуса, який цим скористався. А потім ворота киян просто подарував гол невдалим пасом у ноги Мейреллішу вже за декілька секунд. Той також цим скористався перед порожніми воротами.

І щоб уже точно ані в кого не виникало сумнівів у тому, що цю гру можна завершувати достроково, Суханов за чотири хвилини примудрився фолами в центрі поля назбирати два попередження, тож пішов відпочивати заздалегідь. А його партнери тим часом продовжували помилятись і помилятись, і зрештою привезли собі ще три голи від Егіналду, Ізакі та Еліаса. Могли й ще більше, якби центральний нападник команди Турана ще двічі не змарнував виходи на побачення з голкіпером. Хоча й його партнери також на десятку голів могли спокійно зазіхнути.

У наступному турі київська Оболонь прийматиме ковалівський Колос, тоді як донецький Шахтар спочатку навідається до ірландського Шемрок Роверс у Лізі конференцій УЄФА, після чого зіграє домашній матч проти криворізького Кривбасу.

Оболонь — Шахтар 0:6
Голи: Бондар, 45+1, Вінісіус, 48, Мейрелліш, 49, Егіналду, 69, Ізакі, 80, Еліас, 82

Оболонь: Федорівський — Ільїн (Пасіч, 85), Приймак, Курко (Чех, 72), Дубко, Шевченко — Мединський (Устименко, 61), Семенов (Черненко, 85), Прокопенко (Бичек, 72) — Слободян, Суханов.

Шахтар: Різник — Вінісіус, Бондар, Марлон Сантос (Матвієнко, 70), Педріньйо Азеведо — Бондаренко, Очеретько, Марлон Гомес (Криськів, 70) — Егіналду (Лукас, 79), Мейрелліш (Еліас, 60), Невертон (Ізакі, 60).

Попередження: Приймак, Суханов, Чех