Заключним протистоянням недільної частини вісімнадцятого туру української Прем’єр-ліги став матч на стадіоні Україна у Львові, де місцеві Карпати зустрічались із ковалівським Колосом. Обидві команди повертались до офіційних поєдинків у 2026 році з надзвичайно складних суперників у особі донецького Шахтаря (0:3) та житомирського Полісся (0:2) відповідно, тож очну зустріч розглядали в якості можливості покращити настрій собі та власним фанатам.

А "леви" ще й перебувають у тому тендітному стані, коли тільки-но прийшов новий головний тренер у особі іспанця Франсіско Фернандеса та приніс геть нові підходи до гри, до яких ще варто призвичаїтись на практиці. Тому актуальний стан Карпат залишається питанням відкритим. Якою й була їхня гра в атаці вже з перших секунд цього протистояння.

І насправді Колос був доволі близьким до того, щоб швидко отримати пару голів у власні ворота та купу проблем на свою голову через це. Бо Бабоглу трохи не вистачило влучності удару головою вже на другій хвилині, а вже за мить усе в порядку в цьому плані було в Чачуа під час дальнього пострілу на завершення зміщення з лівого флангу, але м’яч замість правої дев’ятки врізався в поперечину чужих воріт.

Публіка на стадіоні Україна в цей момент відчувала власну роль у потенційному успіху команди, тому намагалась тиснути на гостей просто несамовитим гамором. І "колоски" дійсно поплили, бо на 13 хвилині було призначено пенальті в їхні ворота за відверте тримання руками Фаала з боку Козіка під час подачі з правого флангу від Сича. Але постраждалий потім не зміг переграти Пахолюка ударом у лівий нижній кут.

Це був насправді дуже тонкий момент, адже й Карпати забити не змогли з подарунку суперників, і Колос до гри повернувся завдяки тому, що їхній ворота зробив такий порятунок власної команди. Гра миттєво перейшла на протилежну половину після цього, і яке ж насправді було здивування побачити вже на 28 хвилині, як абсолютно аналогічним чином Педрозу валить у власних володіннях Климчука під час навісу від Салабая з лівого флангу.

Однак природа полюбляє гармонію, тож і Климчук схожим за виконанням ударом у лівий кут не переграв Домчака. Хоча там і Сапуга, вочевидь, підказав новому одноклубнику, куди битиме його колишній товариш по команді. Спрацювало. А наша гра тим часом почала потрохи закипати, що втілилось зрештою в момент, коли наприкінці першого тайму Бурда в чужому штрафному схопив за горло Сапугу, проти якого боровся за позицію під час подачі кутового з лівого флангу.

Цей момент потім ще доведеться нам пригадувати не за власним бажанням, а через те, що Микита на цьому не заспокоївся, і з пересердя на 79 хвилині кинувся в ноги Бруніньйо в підкаті біля власного штрафного та залишив власну команду в меншості за другу жовту на відповідальний відтинок гри.

Щоправда, на той момент перевага за рахунком була вже на користь колективу Руслана Костишина. Постійно губити на дальніх стійках Цурікова під час подач із стандартів зрештою може дорогого коштувати, тому Андрій зрештою ударом із відскоку на 62 хвилині влучив у голову Салабая перед воротами, від якої м’яч полетів у дальній кут. І навіть за умов гри в меншості "колоски" зуміли стримати натиск суперників, а також завдячуючи відмінній грі Пахолюка в рамці воріт Бо пригадуючи лише момент Фаала до вирішального гола в цій грі, можна сказати, що гості могли отримати й значно більші проблеми.

У наступному турі львівські Карпати прийматимуть Кудрівку, а ковалівський Колос навідається до кам’янець-подільського Епіцентру.

Карпати — Колос 0:1
Гол: Салабай, 62

На 14-й хвилині Бабукар Фаал (Карпати) не забив пенальті (воротар).

На 29-й хвилині Юрій Климчук (Колос) не забив пенальті (воротар).

Карпати: Домчак — Сич, Бабогло, Педрозу, Лях — Чачуа (Квасниця, 83), Сапуга (Едсон, 58), Шах (Бруніньйо, 65) — Стеніо (Карабін, 83), Фаал, Костенко (Алькайн, 65).

Колос: Пахолюк — Понєдєльнік, Козік, Бурда, Цуріков — Гагнідзе, Теллес (Станковські, 82), О. Демченко (Хрипчук, 90+2) — Гусол (Бондаренко, 82), Климчук, Салабай.

Попередження: Бурда, Станковські