Український футбол змінюється. Тож не варто дивуватись, що за ходом поточного сезону ми стали свідками участі черкаського ЛНЗ та житомирського Полісся в боротьбі за чемпіонський титул на рівні з багаторічними незмінними грандами донецьким Шахтарем та київським Динамо. Ба більше — команда Віталія Пономарьова взагалі стала "зимовим чемпіоном" за підсумками першої частини кампанії, а також успішно відновила офіційні поєдинки тиждень тому перемогою над кам’янець-подільським Епіцентром (2:0).
А вже в контексті вісімнадцятого туру нам випала нагода спостерігати за тим, як "бузкові" на власному полі приймають той-таки колектив Руслана Ротаня, який є прямим конкурентом ЛНЗ у битві за "золоті" медалі. "Вовки" тим часом також ударно почали для себе календарний рік перемогою над ковалівським Колосом (2:0), після чого прагнули взяти реванш у черкаського клубу за поразку в першому полі з аналогічним рахунком.
І вже на самому початку гри гості втілили частину свого великого плану в життя. На четвертій хвилині агресивний старт зустрічі у виконанні Полісся завершився прострілом із лівого флангу штрафного від Назаренка точно під удар у один дотик вільному Андрієвському, якого ніхто із суперників не встиг побачити в небезпечній зоні. І начебто тільки почали розганятись, аж раптом пролунав сигнал повітряної тривоги, тож матч фактично отримав новий старт, але вже за змінених обставин.
Напевно, ЛНЗ мало сподіватись на своєрідну реінкарнацію в цей період, але її так і не відбулось. Натомість Полісся провело просто бездоганний перший тайм загалом, не давши суперникам створити нічого з гри. Утім, команді Пономарьова вистачило б і подачі з розіграшу кутового з лівого флангу на 29 хвилини від Пасіча на дальню стійку, якби Горін пробив не в поперечину головою, а трохи нижче.
Однак ця ситуація анітрохи не призупинила тиск "вовків", які зрештою за чотири хвилини відзначились другим голом. Цього разу Краснопір у боротьбі проти Муравського на правому фланзі атаки самотужки підготував момент для прострілу під удар Емерллаху до воротарського. І як після такої першої половини тренерському штабу ЛНЗ треба було збирати свою команду докупи?
Із боку Полісся тим часом ми побачили цілком прогнозоване рішення відходити на захист власних воріт, віддавши м’яч суперникам. Тривалий час "бузкові" при цьому просто не знали, що з цим самим м’ячем робити попереду. Закидання на Ассінора постійно перехоплювались, подачі з флангів загострення не давали. Але на 73 хвилині під час чергової вертикальної передачі Твердохлібу вдалось скинути грудьми на форварда-легіонера, і той випередив на м’ячі Волинця в центрі штрафного.
Це одразу змінило настрій у грі. Полісся почало ще ближче притискатись до власних воріт, тоді як суперники посилювали тиск. Однак чи не єдиним гольовим моментом у найближчі хвилини для ЛНЗ стане удар головою від Рябова до рук Волинця, тоді як у відповідь на 84 хвилині Гайдучик пролетів до контратаки через центральну зону, і оскільки його ніхто не зустрічав, то відбувся прицільний удар під праву стійку. І навіть із черговою повітряною тривогою за півтори хвилини до кінця компенсованого часу команда Пономарьова більше не поверталась до цієї гри.
У наступному турі черкаський ЛНЗ гостюватиме у рівненського Вереса, тоді як посеред тижня прийматиме чернівецьку Буковину, а житомирське Полісся зіграє в чемпіонаті домашній матч проти київського Динамо.
ЛНЗ — Полісся 1:3
Голи: Ассінор, 73 — Андрієвський, 4, Емерллаху, 33, Гайдучик, 83
ЛНЗ: Паламарчук — Г. Пасіч, Муравський, Горін, Дідик — Рябов, Пастух (Микитишин, 65) — Нонікашвілі (Драмбаєв, 46), Кузик (Беннетт, 79) — Твердохліб, Ассінор.
Полісся: Волинець — Михайліченко, Краснічі, Сарапій, Крушинський (Брагару, 71) — Андрієвський (Мельниченко, 85), Бабенко, Емерллаху (Шепелєв, 85) — Гуцуляк, Краснопір (Гайдучик, 72), Назаренко (Майсурадзе, 66).
Попередження: Нонікашвілі, Ассінор