Боротьба за виживання за ходом поточного сезону де в чому очікуваною стала для "срібного" призера попереднього розіграшу української Прем’єр-ліги Олександрії, адже команду залишив тренерський штаб Руслана Ротаня та кілька виконавців, які визначали результат у попередній кампанії. Кирило Нестеренко та його помічники підтримати належним чином клубний курс не змогли, тож на плечі досвідченого Володимира Шарана випала важка ноша порятунку команди від вильоту.

При цьому розв’язка для "поліграфів" у цьому контексті могла настати вже в двадцять восьмому турі національної першості, коли вони приймали на КСК Ніка луганську Зорю. Олександрії була потрібна при цьому лише перемога, адже тільки три залікових бали залишали команді шанси на продовження боротьби. І це проти суперника, який не має вже особливої турнірної мотивації.

Однак Віктор Скрипник, судячи з усього, ще в перерві матчу проти Руху кілька тижнів тому достукався до свідомості власних підопічних, і не дав їм жодного шансу подумки достроково завершити для себе цей сезон. Тож навіть коли цього разу "мужики" з перших хвилин виставили стартовий склад, який було важко вважати основним для них у цьому сезоні, на якості гри Зорі принаймні в атаці це жодним чином не позначилось.

Перші пів години ігрового часу луганський колектив узагалі суперників з їхньої половини не випускав і дав хоч трохи подихати, коли на його рахунку з’явились бодай пару реальних гольових моментів. Однак Саллієу та Башич своїми нагодами не скористались, тож, за великим рахунком, можемо вважати, шо Олександрія відбилась від цього затяжного стартового штурму.

А вже у відповідь наприкінці першого тайму команда Шарана й сама створила такі моменти, після яких залишалось лише дивуватись, як м’яч не побував у сітці за підсумком близького удару Цари на лівому куті воротарського просто в Сапутіна та влучання в поперечину від Кампуша з центру штрафного. Така інтенсивність і рівень загрози від гольових епізодів господарів залишали певні підстави вважати, що їм дійсно вдасться зачепитись за результат.

Але після перерви такого враження вже не було. Бо Зоря повернулась до гри з подвійною заміною з появами на полі Будківського та Слесаря, і в підсумку найкращий бомбардир "мужиків" фактично створив вирішальну перевагу на табло на користь власної команди. Спочатку на 56 хвилині йому подарував право пробити пенальті незграбною грою рукою Ващенко, а вже на 75 хвилині Пилип асистував під дальнім постріл Мічина із зони перед штрафним під праву стійку.

За всім цим спостерігав Шаран уже за межами технічної зони, бо його вилучили через суперечку одразу після призначення пенальті у ворота "поліграфів". І, можливо, тренеру Олександрії стало трохи легше на душі, коли одразу після другого пропущеного гола його команда відповіла швидкою атакою з передачею Кремчаніна на лівий фланг штрафного під удар Царі, який поцілив у дальній кут.

Проте загальний імпульс гри залишався повністю за гостями, і коли господарям на останніх хвилинах не вдавались виходи до позиційних атак, вони почали нервувати. Дехто — навіть надмірно. Як, наприклад, Скорко, який на рівному місці заробив друге попередження за фол після втрати м’яча, а також Кампуш, який під кінець просто сидів на вухах головного арбітра й настільки йому набрид, що відправився відпочивати достроково. Можливо, відпочиватиме аж до кінця контракту з клубом.

У наступному турі Олександрія гостюватиме у львівського Руху, а луганська Зоря проведе домашній матч проти житомирського Полісся.

Олександрія — Зоря 1:2
Голи: Цара, 77 — Будківський, 56 (пен.), Мічин, 75

Олександрія: Макаренко — Скорко, Бутко (Родрігеш, 62), Кампуш, Беїратче, Власюк — Цара, Ващенко (Шостак, 84), Булеца (Мишньов, 80), Ндіага — Кастільйо (Кремчанін, 62).

Зоря: Сапутін — Малиш, Джордан, Башич (Ескінья, 79), Жуніньйо — Горбач (Слесар, 46), Саллієу (Попара, 64), Дришлюк, Єлавич — Верлей (Мічин, 65), Задорожний (Будківський, 46).

Попередження: Скорко, Кампуш — Саллієу, Жуніньйо  

На 85-й хвилині був вилучений Даніл Скорко (Олександрія) (друге попередження).