У нижній частині турнірної таблиці української Прем’єр-ліги наприкінці поточного сезону не спостерігається якихось особливих проявів інтриги, проте певні питання станом на момент початку передостаннього туру все ж таки спостерігались. Одне з них було пов’язано з невдалою серією київської Оболоні з відсутністю перемог за останніх понад два місяці, що в підсумку залишало команду Олександра Антоненка вразливою на випадок, якщо Кудрівка вирішить створити сенсацію найближчими днями.
І надзвичайно вдало в цьому контексті співпали зорі для "пивоварів", що номінально гостьовий матч проти ковалівського Колоса цими вихідними їм доводилось проводити на рідній Оболонь Арені, адже "колоски" вирішили перестелити газон на домашньому стадіоні, тож починати цей процес треба було вже зараз, щоб банально встигнути до початку вже нового сезону. Певна річ, що це був надзвичайно важливий аспект цього протистояння.
Як і те, що вперше за дуже тривалий час у рамці воріт в стартовому складі на матч УПЛ з’явився Дмитро Мацапура на тлі відновлення від важкої травми. Як наслідок, брак ігрової практики позначився на діях воротаря Колоса майже одразу, і вже на четвертій хвилині він відбив перед собою дальній удар Ляха із зони перед штрафним під час контратаки, після чого Волохатий миттєво зіграв на добиванні.
У подібних матчах дуже важливим чинником є надання грі правильного ритму на користь власної команди, і Антоненко це добре розумів. Оболонь не зупинялась у атакувальних діях після забитого м’яча, і там де відбулась перша помилка суперників, там зрештою мала місце й друга. На 29 хвилині Мацапура так само перед собою відбив дальній удар Чеха з лівого флангу, і цього разу Жовтенко цим скористався на добиванні. Ще й офсайду, як засвідчили малюнки від VAR, при цьому зміг уникнути.
У підсумку, Колос так нічого цікавого й не зміг запропонувати в першому таймі, хоча киянам навіть перевага за контролем м’яча над суперниками не надто була й потрібна. У другій половині гри натомість "пивовари" вже більше грали з акцентом на збереження власної переваги за рахунком на табло, і важко сказати, чи зміг би Колос щось створити, окрім моменту з ударом головою від Тахірі повз ворота на самому початку тайму, якби не вимушена перерва через короткотривалу тривогу.
Затримка в грі тривала хвилин 20 від сили, але цього вистачило для того, щоб Колос отримав імпульс в атаці й принаймні зміг подарувати нам кілька гострих пострілів наприкінці матчу. Федорівський попрацював над ударами Демченка та Захарківа із середніх дистанцій, зберіг власні ворота недоторканними, а його команда здобула три очки, які все ще нічого їй остаточно не гарантують, але вже за підсумками понеділка можуть виявитись фатальними для Кудрівки.
У заключному турі ковалівський Колос гостюватиме в донецького Шахтаря, тоді як київська Оболонь прийматиме черкаський ЛНЗ.
Колос — Оболонь 0:2
Голи: Волохатий, 4, Жовтенко, 29
Колос: Мацапура — Понєдєльнік, Козік (Хрипчук, 71), Бурда, Цуріков — Гагнідзе, Теллес (Ррапай, 46), О. Демченко — Кане (Алефіренко, 46), Тахірі (Захарків, 60), Салабай (Денисенко, 60).
Оболонь: Федорівський — Полегенько, Жовтенко, Семенов, Є. Шевченко — Чех (Кулаковський, 76), Мороз — Мединський (Фещенко, 87), Волохатий (Лящук, 87), Суханов (Нестеренко, 46) — Т. Лях (Теслюк, 63).
Попередження: Семенов, Мороз, Салабай, Денисенко, Алефіренко — Тахірі, Волохатий