Восьмий тур української Прем’єр-ліги надавав будь-якій команді-учасниці національних змагань унікальну можливість відчути себе немов у єврокубкових змаганнях, оскільки проходив прямо посеред робочого тижня. Львову та рівненському Вересу при цьому надавалось почесне право своїм матчем на арені СКІФ відкривати чергову сторінку в історії поточного розіграшу чемпіонату.
Команда Юрія Вірта перспективно розпочала сезон із двох перемог, завдяки чому отримала можливість перебувати серед команд у лідируючій гру. Однак підніжка від дніпровського Дніпра-1 (0:2) у підсумку повела "красно-чорних" у бік цілковитої невизначеності, і в попередніх трьох зустрічах вона могла розраховувати лише на дві нічиї — проти львівського Руху (2:2) та закарпатського Минай (1:1).
У той самий час колектив Олега Дулуба не міг похизуватись а не значними здобутками в плані залікових балів, ані видатними перемогами. Успіх у матчі проти Миная (1:0) так і залишався єдиним на момент початку восьмого туру, хоча нещодавня гра проти харківського Металіста 1925 (2:2) показала, що "золоті леви" цілком здатні чіплятись на необхідні результати. Утім, спочатку потрібно було відірватись від зони вильоту.
Загальною характеристикою цього матчу була неквапливість, яку його учасники виявляли за будь-якої зручної для них нагоди. Лише інколи команди дійсно вмикались на поле, і ці відтинки ігрового часу ставали результативними. Однак головною дійовою особою на полі залишався все ж таки головний арбітр Ігор Пасхал із Херсону, який через весь матч протягнув лінію жорстких покарань за найменшого натяку на грубе порушення правил. Гравці особливо не сперечались із такою методикою, бо вона була послідовна.
Тим часом, уже на завершення першої чверті години ігрового часу рахунок було відкрито зусиллями господарів, коли Мильченко доборовся на лівому фланзі штрафного до можливості прострілити на партнерів у воротарський, захисники перехопили, проте з відскоком на ближню впорався Бугай. І не встиг Львів порадіти від цього епізоду, як у атаці у відповідь грудьми у порожні ворота перевів простріл Станіслава Шарая з правого флангу штрафного Гайдучик.
На цьому, власне, усе в першому таймі — команди яскраво спалахнули атакувальними діями один проти одного, і потім віддали матч на поталу головному арбітру, якому подобалось перебувати в центрі уваги. На другий тайм Львів був змушений виходити з двома замінами, бо лінія захисту вже встигла нахапатись зайвих карток. На гру цей момент жодним чином не вплинув, бо вона продовжувала бути повільною. Утім, і надійності "золоті леви" від цього рішення тренерського штабу не отримали.
Одразу після завершення повної години ігрового часу Верес вистрілив одразу двічі в послідовних атаках, а Вовченко ударом зі штрафного під стінкою та Станіслав Шарай із меж чужих володінь фактично закрили цей матч на користь власної команди. Надалі Вірт виключно сушив гру замінами, які він приберіг аж до заключного відтинку матчу.
У наступному турі Львів зіграє в гостях проти Олександрії, а рівненський Верес проведе домашню зустріч проти луганської Зорі.
Львів — Верес 1:3
Голи: Бугай, 14 — Гайдучик, 17, Вовченко, 67, С. Шарай, 69
Львів: Пономаренко — Бусько (Якимів, 70), Муравський (Вовкун, 46), Крушинський (Никитюк, 46), Мильченко — Шишка (Мишенко, 54), Васильєв — Полегенько, Бойко — Нич (В. Михайлів, 73), Бугай.
Верес: Когут — Гагун, Курко, Вовченко, Є. Пасіч — Кучеров — Сергійчук (С. Шестаков, 81), Кльоц (Лебеденко, 80), С. Шарай, В. Шарай (Квасний, 87) — Гайдучик (М. Шестаков, 78).
Попередження: Мильченко, Крушинський, Бусько, Шишка, Вовкун, Васильєв, Мишенко — Гагун, В. Шарай, Сергійчук
