Можна було впевнено казати, що донецький Шахтар завершив виступи в цьогорічній кампанії Ліги чемпіонів УЄФА з явно не таким підсумком матчу проти німецького РБ Лейпциг (0:4), на який міг розраховувати. Проте все ж таки команда Ігора Йовічевіча зі своєю головною задачею впоралась, і тепер ми побачимо її навесні в матчах Ліги Європи. Окрім того, єврокубки офіційно завершились для "гірників" цього року, тож аж до самого завершення першого тижня чемпіонату світу-2022 вони мали можливість сконцентрувати увагу виключно на український Прем’єр-лізі
А в національній першості донеччанам дійсно було над чим попрацювати. Відстань від дніпровського Дніпра-1 здавалась незначною лише за урахування гри в запасі, а решту розміром у два очки можна було доволі просто компенсувати за підсумком очного протистояння, за потреби. Проте періодично виникаючи похибки з досягненням потрібних результатів усе ж таки мали непокоїти колектив Йовічевіча, тож наслідки нічиєї проти Олександрії тиждень тому (2:2) "помаранчево-чорні" мали компенсувати за рахунок протистояння проти ще одного клубу з Кіровоградщини — петровського Інгульця.
На відміну від футболістів Юрія Гури, "козаки" навіть не намагались приховати власних намірів грати виключно від глибокої оборони, і в підсумку аж занадто захопились насиченням задньої лінії, від чого безпосередньо постраждала здатність команди атакувати чужі ворота. За весь перший тайм можна було нарахувати лічені спроби гостей перетинати центральну лінію, і тим паче за таких умов не йшлось про будь-який прояв комбінаційного футболу.
Тактика Шахтаря тим часом була звичною — домінація на всіх ділянках поля, чого не так-то й просто було досягти через глибоку ротацію, яку виконав Ігор Йовічевіч перед цією грою. Проте "гірники" все одно грали у відкритий футбол першим номером, і десь під середину першого тайму забили перший м’яч. Лассіна Траоре зачепився за передачу з правого флангу, скинувши головою м’яч на Джурасека, який хотів його зупинити, проте виконав лише дещо недбале, проте результативне скидання до правого кута воротарського на Криськіва.
Досягши певного успіху та побачивши відсутність реакції на це з боку суперників, Шахтар продовжував грати з м’ячем у ногах, проте вже на певному віддалені від чужих воріт. Лише під завісу першого тайму господарям удалось отримати ще одну гольову нагоду, та й ту для них забезпечило недбале скидання головою від Павлова на правому фланзі власного штрафного, після якого Джурасек запустив м’яч над поперечиною.
Лавриненко мав нагоду зробити заміни під час перерви й радо цим скористався. Зокрема, потрібно було терміново прибирати з поля Ченбая, бо ще за ходом першого тайму він мав можливість схопити другу жовту картку, проте арбітр вирішив його пробачити за послідовні порушення правил проти Бондаря на лівому фланзі захисту. Однак від проведеної ротації Інгулець заграв бодай-якось інакше геть нескоро.
"Козаки" спочатку отримали пенальті у власні ворота, коли на правому фланзі штрафного Сидоренко наступив на ногу Криськіву, після чого Сікан пробив із позначки в лівий кут чужих воріт. Цей момент остаточно змусив Шахтар заспокоїтись, тож особливого бажання робити перевагу за рахунком більшою ми від "гірників" не бачили. Хіба що, під завісу зустрічі Криськів дограв епізод на правому фланзі штрафного з підсумковим прострілом на порожні ворота для Сікана. Поміж тим, гості отримали пару нагод для Володимира Одарюка, однак для нього так і залишився зачарованим правий кут воріт Трубіна, куди не захотів влучати м’яч після його пострілів.
У наступному турі донецький Шахтар зіграє в гостях проти рівненського Вереса, а петровський Інгулець буде приймати луганську Зорю.
Шахтар — Інгулець 3:0
Голи: Криськів, 18, Сікан, 69 (пен.), 90+3
Шахтар: Трубін — Бондар (Козік, 82), Кривцов, Матвієнко, Михайліченко (Топалов, 73) — Назарина — Очеретько, Джурасек (Бондаренко, 57), Криськів, Судаков (Мудрик, 73) — Траоре (Сікан, 56).
Інгулець: Кучер — Сидоренко, Ковальов, Павлов, Ченбай, Саків — Нагієв, Клименко (Кравчук, 72), Кучеренко, Кухарук (Коробенко, 72) — Запорожець.
Попередження: Ченбай, Саків.
