Оскільки організатори української Прем’єр-ліги вирішили вмістити абсолютно всі матчі сімнадцятого туру національної першості всього в два ігрові дні, ми були змушені перестрибувати поміж трансляціями для того, аби нічого не пропустити. Зокрема, цікавим видавалось протистояння в Одесі, де місцевий Чорноморець уперше в новому році пробував газон рідного однойменного стадіону, намагаючись при цьому не наслідувати власному негативному досвіду зразка першого кола, коли команда Романа Григорчука тільки-но повернулась до міста на тлі відсування лінії фронту на схід. За останнє ми не втомлюємось дякувати ЗСУ та всім дотичним до шляхетної справи.

"Моряки" встигли виступити з конкретними пропозиціями трохи швидше за суперників, завдяки чому здобули непоганий приз у вигляді голу Алефіренка з меж воротарського з прострілу Бадібанги з правого флангу штрафного вже на дев’ятій хвилині.

Але Едмар та Олег Голодюк наче й не повели оком на цей епізод, хоча й слідом за ним відбулось влучання в штангу у виконанні Дмитра Юсова, який головою замикав передачу Кузика з правого краю атаки на дальньому боці штрафного. Гра таким чином тільки починала набирати обертів, і цікаво було дочекатись реакції від гостей на невдалий старт зустрічі. І вона відбулась уже незабаром! Русин похитав на дриблінгу суперників біля чужого штрафного, зіграв до правого флангу на Вачіберадзе, а той виконав майстерний удар під стійку.

Оскільки з цими гольовими діями команди встигли впоратись усього за двадцять хвилин, то публіка, якби була присутня на трибунах, точно б запитала щодо продовження настільки швидкого футболу. Однак питати, на жаль, було нікому, тож і команди взяли оперативну павзу, порушити яку змогли наступного разу вже незадовго до перерви. Непоганий розіграш на 35 хвилині мав Металіст 1925, коли Бичек у центрі штрафного в підсумку з близької відстані на самоті примудрився в падінні влучити у воротаря, після рикошету від блокованого удару Шершня.

На це гостям відповідав трохи неточним дальнім пострілом Васильєв, а також Юсов, який у стилі Дієго Армандо незадовго до свистка арбітра завершив подачу з лівого флангу до воротарського. Зрозуміло, що арбітри не мали морального права прогледіти такий епізод. І ще одну невикористану нагоду на свій рахунок незадовго до цього записав Бичек, якому в ролі форварда відверто не щастило в цій грі навіть під час убивчих ситуацій.

Другу половину гри Чорноморець також вимушено розпочинав біля власних воріт із проблемами для Непогодова, оскільки помилився в центрі поля, і в підсумку голкіперу довелось тягнути удар на завершення з центрального входу до штрафного від Русина. Харків’яни вдало підхопили атакувальний темп у той момент, постійно просуваючись до чужих володінь, але належної кількості гольових нагод не мали.

Поступово "моряки" змістили акценти на власні атаки, але також особливого успіху команда Григорчука під час власних наступів не здобувала. Гра в підсумку лише заспокоювалась із плином часу, тож обидві сторони вважали за краще звести її до нічиєї, аніж намагатись вихопити перемогу, бо й без того певне просування вгору таблицею для них обох мало місце.