Другий тур української Прем’єр-ліги розпочався незвично рано, посеред тижня, та ще й із великої несподіванки — чинний чемпіон донецький Шахтар не зміг обіграти рівненський Верес (1:1), тож уже на самому початку сезону ми наочно могли побачити рівень труднощів, із якими доведеться стикнутись нашим загальновизнаним грандам.

Не повторити долю "гірників", а також уперше за тривалий час узяти участь у принциповому столичному протистоянні проти Оболоні — із цією метою київське Динамо вирушало до північного району Києва, де прямо посеред житлової забудови розташована Оболонь-Арена. Примітно, що під час останньої гри поміж цими командами результат зустрічі визначив усього один результативний постріл — від Андрія Ярмоленка, який лише минулими вихідними відзначав своє повернення до футболу нашої країни.

Якщо вже й очікувати на дербі в українському футболі, то тільки на подібне тому, що ми побачили у виконанні двох суперників за звітною грою в першому таймі. У столиці в цей день можна було смажити яєчню на будь-якій більш менш рівній поверхні, але команди просто відмовлялись зупинятись у власних атаках. Причому, наперекір очікуванням, темп гри задавало саме бажання футболістів Валерія Іващенка мчати в пошуках щастя біля чужих воріт.

І це щастя було дуже близьким до Оболоні вже на десятій хвилині, коли арбітри десь відшукали офсайд у Таранухи під час передачі з лівого флангу до штрафного, із якої зародилась гольова комбінація із завершенням від Мединського. Епізод дійсно вартий уваги, бо навіть за допомоги VAR дійти до остаточного висновку ми не змогли. На той час "пивовари" чинили на ворота суперників тиск такого рівня, що в тих майже не залишалось можливості виходити до власних атак, а Черненко та Суханов ще кілька разів турбували Бущана своїми дальніми пострілами.

Але це відбувалось уже тоді, коли Динамо в поодинокій атаці відкрило рахунок у грі. Дуже схожим був момент із передачею Буяльського на Ваната до правого флангу штрафного на 17 хвилині на той, коли не зарахували гол господарів поля, однак "динамівець" усе ж таки перебував глибше за останнього захисника, тож до VAR питань не було жодних. А сам Ванат тим часом якісно пробив у ближню дев’ятку.

На полі почалась футбольна гойдалка й примітним був той факт, що команди взагалі не зупинялись ні на мить. Кияни обрали тактику вичікування помилки суперників, а ті натомість продовжували розкриватись в атаках та відповідно залишати зони на власній половині. Завершилось усе не найкращим для Оболоні чином — стінка поміж Буяльським та Ванатом на лівому фланзі штрафного на 31 хвилині завершилась підкатом у ноги Віталію від Мороза, після чого Ярмоленко з пенальті ударом у лівий кут оформий свій 100 гол у рамках УПЛ.

Після цього моменту гра почала хилитись на користь Динамо й у підсумку ми побачили ще й вибивання з порожніх воріт від Черненка удару від Ярмоленка з правого флангу штрафного, а також влучання пострілу Андрія з центральної зони здалеку в лівий каркас воріт. Але Оболонь усе ж таки заслуговувала на свій власний гол, і на 43 хвилині удар із глибокого штрафного на лівому фланзі від Черненка таки зайшов у сітку повз Бущана.

Якщо хтось думав, що на цьому моменті зразка 43 хвилини команди зупинились, то він дуже помилявся — на перерву нас відпустили тільки після того, як Буяльський розстріляв ворота з передачі Дубінчака до межі воротарського. Як би того не хотіли "пивовари", але в їхньому захисті цього вечора панував справжній розгардіяш.

Не дивлячись на спеку, ніхто в другому таймі в цьому дербі зупинятись не планував. Динамо прагнуло заспокоїти гру, проте суперники цього просто не давали змоги зробити. На 50 хвилині Карась завершив подачу зі штрафного з правого флангу від Черненка ударом головою з близької відстані, а вже за мить Сидорчук потужним пострілом від пів кола перед штрафним поцілив у праву стійку чужих воріт. Якщо що, то ми так просто розігрівались.

На завершення повної години ігрового часу Тарануха втік від захисників та переграв Бущана з правого флангу штрафного, але зробив це з явного офсайду. А вже за декілька хвилин Віталій Груша трохи не втримав власні емоції й за лічені миттєвості назбирав два попередження, суттєво підставивши власну команду. Оболонь не зупинялась, однак на досвіді Динамо заробила другий пенальті за фол проти Ваната від Лук’янчука на правому фланзі чужих володінь, а Ярмоленко знову не залишив шансів Федорівському.

До завершення протистояння команди назбирали ще по кілька нагод на власних рахунках, але суттєвих змін ситуація на табло не зазнала. Господарі боролись навіть у меншості та за шаленої втоми, однак команда Луческу вчасно гасила оберти їхніх атак. І якщо б Бущан у певних моментах не нервував, то, можливо, перемога "біло-синіх" виглядала б більш довершено. А ще були сутички поміж футболістами, однак їхню наявність диктувала нам принциповість гри.