Спекотне українське літо залишилось позаду, проте розіграш Прем’єр-ліги від цього де в чому сумного факту точно не припиняється. А оскільки надворі вже офіційно панує осінь, то й організатори планують більш активно залучати до програм чергових турів матчі в найбільш ранньому часовому слоті. У суботу в контексті протистоянь шостого туру такою можливістю користались закарпатський Минай та донецький Шахтар.

"Гірники" під керівництвом Патріка ван Леувена минулими вихідними захопили першу сходинку турнірної таблиці вперше за часи роботи нідерландського фахівця на посаді головного тренера. Це була дійсно визначна подія для клубу, оскільки до цього вболівальникам навряд чи подобалось спостерігати за нервовими втратами дорогоцінних балів за підсумком нічиїх проти Кривбасу (3:3) та Вересу (1:1).

А ось про закарпатський Минай Володимира Шарана говорити в подібному контексті точно не доводилось, бо перемога рівненського колективу напередодні опустила саме господарів звітної дуелі на останню сходинку турнірної таблиці. І як тут уникнути порівнянь із Робін Гудом у контексті футболістів із Закарпаття, якщо свої єдині два залікові бали вони здобували в двобоях проти суперників празької Славії на її шляху до групового етапу Ліги Європи — Дніпра-1 та Зорі (двічі по 1:1).

Чемпіони України в цьому матчі грали так, неначе були повністю впевненими у підсумковій перемозі. При цьому це спостерігалось не тільки в першому таймі, як зазвичай, а й після перерви. Минаю залишалось лише зустрітись із тиском опонентів у потрійному блоці на власній половині поля та якось терпіти в очікуванні на можливість вийти до контратаки.

Але моменти свої "гірники" все одно знаходили повсякчас, що довели гольові нагоди Сікана, Назарини та Зубкова. І якщо тоді Минаю вдалось утриматись від пропущених м’ячів, то в ситуації на 37 хвилині — ні. Захисники не розібрались із відскоками від подачі штрафного з правого флангу від Зубкова й Матвієнко забив свій третій м’яч у цьому сезоні з добивання.

Гол перед перервою загрожував зруйнувати всю подальшу гру команді Шарана, тому тренер не став вичікувати із замінами з власного боку, витративши дві можливості ротації ще до перерви. Разючого впливу ця дія не мала, але хоч на початку другого тайму закарпатці пограли з м’ячем у ногах на чужій половині.

У Шахтаря тим часом другий тайм розпочав на футбольному полі В’юнник замість Зубкова й у підсумку став набагато більш ефективним під час створення гольових моментів. На 61 хвилині з його передачі з правого флангу розстріляв ворота Кащук, а на 66 Судаков у дотик завершив у дальній кут передачу Богдана вже з лівого боку чужих володінь. Щоправда, Георгій до цього грубо зіграв проти Ралюченка перед чужим штрафним та ризикував бути вилученим.

Однак VAR на цьому матчі не було, тому Шахтар отримав перевагу в три м’ячі та дозволив суперникам бодай один гол відіграти. Це зробив інший гравець, який вийшов на заміну, Єгор Гунічев, на 72 хвилині, перевівши головою м’яч у сітку на завершення скидання від Рогозинського з лівого флангу штрафного.

Але жодного практичного сенсу для фінального рахунку цей гол не мав, бо незабаром В’юнник записав на власний рахунок гол із добивання сейву Бандури під час удару головою від Келсі. Ось і вдався нормальний другий тайм "гірникам" уперше в цьому сезоні.