Успішні серії вічними не бувають, а коли в тебе ще й наявні проблеми з кадрами, так і поготів. Ось і не вдається одеському Чорноморцю в цьому сезоні організовувати бодай-якусь затяжну послідовність успішних матчів, бо постійно з’являються якісь сторонні чинники, які перед цими серіями ставлять знак "-". Три поразки поспіль: від Металіста 1925, Руху та Дніпра-1, і маємо — "моряки" знову котяться вниз турнірними сходами.

Але календар перегорнув чергову сторінку, розпочавши зимову частину кампанії, тож кожна команда в глибині душі сподівалась на диво переродження та фінішний ривок у 2023 році. Власне, наступний суперник Чорноморця, черкаський ЛНЗ, під керівництвом Олега Дулуба розпочав цей процес набагато раніше й дуже вчасно, бо Оболонь, Колос, Зоря й Ворскла, проти яких новачки ліги, як мінімум, не програвали, були суперниками середньої руки, проти яких і планував конкурувати "бузковий" колектив перед стартом кампанії.

Важкуватий перший тайм провели обидві команди, що стало до певної міри несподіванкою для нас. Передусім, це стосувалось господарів поля, бо вони не показали жодного прикладу реалізації власного потенціалу в атаці. А ось гості, навпаки, намагались домінувати на м’ячі, проводили чималу кількість випадів і зрештою просто були більш активними за суперників. До голів з їхнього боку це, щоправда, не призвело, однак на враження від гри Чорноморця точно мало вплив.

Та й другу половину гри "моряки" розпочали неначе не з тієї ноги. Якийсь незрозумілий вільний удар у бік власних воріт привезли на початку, чи суперники не скористались, якісь помилки при простих передачах виникали постійно в усіх зонах. За такої гри й не дивно, що одесити пропустили першими вже незабаром, коли на 52 хвилині Пасіч із лівого флангу зробив закидання до штрафного, Салюк не перехопив м’яч, а Хобленко в нього за спиною потужно пробив під поперечину з гострого кута.

На цьому гра хоч трохи почала заводитись, проте ще потрібно було дочекатись, допоки бажання Чорноморця відігратись призведе до якісних змін у його атаці. І довелось чекати дійсно довго. Лише на 75 хвилині ледь не з першої спроби вдалось завантажити м’яч із стандарту до чужого штрафного, де перед воротарським виникла пожежа, чим своєчасно скористався Штогрін з ударом під воротарем.

Але до пожвавлення з боку господарів поля цей епізод зрештою так і не призвів, бо в них просто закінчились сили, а в Григорчука не було істотних можливостей якось допомогти команді замінами. І вона просто посипалась. Спочатку пропустили ривок майже через усе поле крізь центральну зону від Наумця, а потім і Салюк черговий м’яч привіз у власні ворота, коли помилився з відскоком у компенсований час точно в ноги Прядуну, а той поділився м’ячем із досвідченим Олійником. Здається, команда Дулуба виграла цю гру дуже впевнено.