Поступово добігає до завершення 2023 календарний рік і разом із тим стрімко наближався момент, коли команди-учасниці української Прем’єр-ліги мали піти на зимові канікули. Сімнадцятий тур національної першості за таких умов набував великого значення, оскільки був останнім у поточному році.

Відповідно й розпочинався він одразу з гучного протистояння. Житомирське Полісся та дніпровський Дніпро-1, третя та друга команди в турнірній таблиці, розпочинали черговий вікенд матчем на житомирському Центральному стадіоні. Вагу можливої перемоги для обох сторін було важко переоцінити, оскільки господарі останні два тури взагалі не здобували три очки, а гості останній матч програли полтавській Ворсклі (1:2), тож трохи збавили оберти.

Оскільки Житомир усе ж таки можна віднести за кліматом до північних міст нашої країни, то не дивно, що цього дня там було доволі прохолодно. Гравцям цей факт помітно заважав за ходом протистояння, тож вони були змушені багато рухатись, аби не замерзнути. М’яч при цьому постійно перебував у боротьбі, тож ще потрібно було витратити достатньо часу на визначення акцентів у атаках кожної з команд.

Полісся в першому таймі було більш активним на чужій половині й мало кілька непоганих нагод для забитих м’ячів, але з ударами Козака та Макуана з різних боків поля впорався Кінарейкін, тож головна небезпека ворота дніпрян оминула. Вони ж у плані наступальних дій також покладались на стандарти та залучення крил власної атаки, але особливих успіхів не мали, тож станом на перерву ситуація залишалась підвішеною в повітрі.

Однак тільки-но гра відновилась, і Полісся пропустило. Не втримали на правому фланзі атаки Адамюка, який прострілив у центр штрафного на Філіппова, а той у дотик перевів м’яч у ближній кут. У стратегічному плані цей гол був дуже важливим для гостей, бо в господарів зазвичай другий тайм виходить більш якісним за перший, а тут ось така неприємна ситуація на самому старті.

Довелось наново шукати підходи до чужих володінь, у чому "вовки" не мали особливих успіхів аж до того моменту, як ривок Тейлора через центральне коло під час передачі Будківського з глибини лівого флангу захисту не проґавили одночасно всі гравці опорної зони та захисту. Бігти ліквідовувати наслідки цієї помилки було марно, бо Лукас набрав шалену швидкість та не помітив воротаря на шляху свого завершального удару.

Ситуація знову повисла в повітрі й гра проходила аж ніяк не на користь Дніпра-1, який майже не спрямовував м’ячі до чужого штрафного. Аж раптом, на 79 хвилині, простріл Макуана з лівого флангу штрафного перед воротарським мав замикати Шастал, але впав у боротьбі проти Сарапія.

Едуард ризикував стати головним невдахою гри, але арбітри чогось не зауважили, як його руки ніжно прихоплювали за горло суперника, допоки обидва бігли на той м’яч. Цікаво. У підсумку, ніхто в цій грі так і не наважився на вирішальний крок, чим задоволений міг бути виключно Шахтар, що йде позаду обох колективів.