В Динамо взагалі є суперники? Підсумки 8-го туру УПЛ

Нерівний вийшов тур. Середній показник у 2,875 гола за гру не говорить ні про що, крім безглуздості усереднених показників. В одних іграх голів було дуже багато, в інших не було зовсім. У принципі, те саме можна сказати і про класні сюжети, і про сенсації, і про все інше.

Динамо менше двох не забиває

Матч із ЛНЗ передбачувано не обійшовся для киян без проблем в обороні. Луческу використовує центрбеків парами – і тепер у зв'язки Попов – Біловар стільки ж поганих матчів, скільки у зв'язки Дячук – Сирота: по два. У Динамо лише один матч на нуль, Динамо у п'яти матчах примудрилося пропустити більше, ніж шість команд ліги у більшій кількості ігор... А ще відрив киян у таблиці за втраченими очками збільшується та збільшується.

Факт у тому, що набір в атаці з Ярмоленка, Ваната, Буяльського та Шапаренка формує атаку, яку англомовні ЗМІ називають unstoppable. 80-90% суперників команди з УПЛ просто не знають, як проти неї грати: їх фірмові ходи зі стримування однієї зірки призводять тільки до збільшення простору для іншої. Під крилом таких талантів легше проявити себе іншим: Волошин, наприклад, чудово проявляв себе з Ворсклою, класні відрізки почав демонструвати навіть Кабаєв. І ми приходимо до того, що жодні проблеми з обороною не заважають Динамо залишатись явним фаворитом сезону.

Сумно, звичайно, що команда, яку впевнено розчавив Бешикташ, у нашій лізі грає приблизно як Барселона імені Мессі, Суареса та Неймара. Але що маємо, то маємо – і це Динамо точно грає не сумно. Буяльський тут у ролі Іньєсти, Ванат схожий на Суареса, Ярмоленко, як віковий, але неймовірно талановитий гравець, схожий саме на нинішнього Мессі, а ось Неймара у цій команді немає – і це, напевно, лише на користь.

Герой туру

Втім, матч із ЛНЗ став рідкісним приводом говорити про голи у ворота Бущана не лише у контексті слабкості київської оборони. Віталій Бойко за день до гри із Динамо втратив батька. Він взагалі не повинен був потрапляти в заявку на гру, але за якісь години до гри повідомив тренера, що готовий зіграти. Олег Дулуб таки залишив гравця на лавці, але травма Лопиренка змусила Бойка таки вийти. У другому таймі “десятка” ЛНЗ реалізувала пенальті у ворота Динамо та присвятила гол батькові...

Тенденція сезону

Саме сезону, бо видалення Ракицького – не просто один епізод, а частина великої глобальної проблеми Шахтаря. Ярослав отримав червону картку, яка стала для команди п'ятою у чемпіонаті. Чемпіонаті, який для “гірників” поки складає лише вісім матчів!

Вже і Патрік Ван Леувен висловився з цього приводу, і в нього знайшлося багато прихильників... На мою думку, цей шлях абсолютно глухий. Безперечних червоних Шахтар цього сезону заслужив уже чимало, і навіть на жовту вже в середині першого тайму найдосвідченішому захиснику на полі підставлятися було просто безглуздо. Шахтар грає як гранд, хоча на полі виглядає дуже сіро.

Тренер звів до суддівства майже всі відповіді на прес-конференції. Хотілося б вірити, що це просто форма захисту на конкретному заході – тому що поки що Шахтар дуже слабкий просто за грою. З Порту нікого не видаляли, і це “гірникам” не допомогло зовсім. Голландець робить дуже багато дивних ходів, які швидше збіднюють потенціал команди – принаймні, якщо порівнювати із командою Йовічевіча.

І, звичайно, арбітр абсолютно точно мав право показати червону. Нога була піднята, Ракицький влетів просто в гомілковостоп – наддосвідчений гравець і сам повинен розуміти, що дуже ризикував, коли йшов у цей підкат.

Дніпро-1 починає отримувати дивіденди зі своєї неучасті в єврокубках

Зоря у четвер здійснила практично спортивний подвиг. Гент, лідер чемпіонату Бельгії, приїхав навіть не в гості до луганчан, а фактично на нейтральне поле (на стадіоні в Любліні не було й п'ятисот фанатів) – і не тільки не виграв , а й не зміг диктувати свою гру в матчі із Зорею. Нічия була цілком за грою, при всьому таланті Герреро у вирішальний момент.

Ось тільки Кривенцов вже за два дні після цієї моральної перемоги приймав іншого учасника цього євросезону – і був змушений повторити стартовий склад на 90,91%. Це, якщо що, десять одинадцятих – і єдина зміна навіть позначила зміну тактики (Кірюханцев пішов, Алефіренко вийшов – так що команда перебудувалася на гру у два форварди), але це не змінило головного.

Зоря вийшла на матч утомленої, Дніпро-1 міг готуватися до суперника весь тиждень. І це при тому, що у віце-чемпіона ще й лава набагато довша. Це не скасовує заслуг гостей (хід Максимова з Когутом як хибна дев'ятка – просто топ!), але факт у тому, що вони спочатку опинилися в дуже комфортній ситуації для гри. І, як наслідок, наприкінці матчу мали перевагу.

“Темрява наприкінці тунелю” сезону

До речі, творячи історію сьогодні, Зоря має, як ніколи, невизначене завтра. Програш ще й Дніпру-1 відкинув луганчан на відстань 10 очок від Полісся, 10 від Чорноморця, 12 від Кривбасу. Стільки відіграти вже дуже складно – тим більше, що Зоря ще не грала ані з Динамо, ані з Шахтарем.

Виходить, якщо Зоря не виграє Кубок, вона вперше за десять років не потрапить до єврокубків? Це малює зовсім похмурі перспективи, враховуючи, що клуб так багато років жив за рахунок призових від УЄФА... Важкі, дуже важкі часи настають для Зорі – і це той випадок, коли це просто відлуння часів для всієї країни (і тим більше для луганчан).

Повернення туру

Відігнати похмурі думки всім причетним до Зорі могла подія, що відбулася наприкінці гри. Олег Данченко, який у грудні минулого року пережив інфаркт, повернувся у велику гру.

Олег потрапляв у заявку команди і на попередні матчі (так вийшло, що Кривенцов після призначення і повернув його), але тоді на поле не виходив. Прекрасно, що такий футболіст зміг перемогти настільки принципові проблеми зі здоров'ям – і, звісно, не лише тому, що Зорі потрібний правий захисник.

Провал туру . Або сезону?

1:5. 0:4 вже до перерви. Все це у домашній грі з Чорноморцем, для якого це перші виїзні очки у сезоні. Важко уявити рівень довіри до Руслана Ротаня, якщо навіть після такого він зберігає роботу. Ще складніше уявити, що ще березень-місяць Олександрія зустрічала у статусі команди, яка за друге-третє місце могла поборотися. За цей час клуб справді пережив наче три життя.

У Ротаня, звичайно, на кропивницькій землі не виходить майже нічого. Команда погано грає в обороні, погано грає в атаці... Вона, якщо називати речі своїми іменами, не грає – вона просто виходить на поле та сподівається, що матч провалить суперник. За фактом, тільки такі невдачі суперників у перших двох турах дозволяють Олександрії комфортно почуватися у боротьбі за виживання.

Ротаня завжди можна звільнити, але проблеми клубу це не вирішить. Влітку Олександрія ще й втратила більшу частину основи – і саме це причина провалу. Вище йшлося про те, що може вдарити по Зорі – а проблеми з аграрним бізнесом на Кропивниччині вже, здається, пустили під укіс Олександрію... І в такій ситуації і прощатися з тренером не так багато сенсу: Ротань, зрештою, любить і вміє працювати з молоддю, нехай розкриває нових Мустафаєвих.

Ротань як Феррарі, або краще дзвоніть Гурі: чому проект з молодим тренером в Олександрії був приречений на невдачу

У лізі дуже багато слабких команд

Це, звичайно, спостереження з розряду “дякую, кеп”, але саме цього туру воно було особливо помітним. Оболонь з Вересом та Колос із Металістом 1925 зіграли 0:0 не тому, що там були майстри в обороні. Просто у першій парі завершувати не вміють, а у другій не хочуть. У матчі за участю “пивоварів” обидві сторони не реалізували дуже багато моментів, але це надто вже нагадувало дворовий футбол. У другій парі грали два головні автобуси ліги, які в принципі задіяють попереду надто нечисленні сили.

І це були, принаймні, рівні матчі. Набагато гірше, коли такий слабкий суперник підпадає під когось організованого. Про суперництво ЛНЗ з Ярмоленком, Ванатом, Буяльським уже сказано вище, та й так усім зрозуміло; але гра Кривбасу в Полтаві була за змістом, в принципі, такою самою. Ну, змогла Ворскла повести в рахунку – що це може дати, якщо оборона команди в принципі не готова обходитися без дурних помилок? Дібанго навіть у Камеруні міг не отримувати стільки простору, скільки він отримав на гостинних польських полях.

Складається відчуття, що в цьому чемпіонаті буде як ні в якому іншому багато передбачуваних прохідних матчів. Якщо Полісся виконує хоча б один пункт із набору “склад/гра” (у його випадку це склад), то воно на класі обіграє Минай. Якщо Чорноморець виконує один пункт (у нього це гра), він просто знищує Олександрію. Якщо Кривбас має, здається, обидва пункти, то він взагалі найрезультативніша команда сезону. А ті, у кого ні складу, ні гри, катають одна з одною нічиї.

Збірна туру

Паст (Верес) – Путря, Єрмаков (обидва – Чорноморець), Слюбик (Рух), Дібанго (Кривбас) – Бражко (Динамо), Кузик (Чорноморець), Судаков (Шахтар) – Ярмоленко (Динамо), Когут (Дніпро-1), Кожушко (Кривбас)

Тренер — Григорчук (Чорноморець)

Гол туру

Навіть у меншості Шахтар впритул підійшов до того, щоб відвезти зі Львова перемогу – і знадобився суперудар . Слюбика, щоб цю перемогу у чемпіона відібрати.