У середу, 26 серпня, в Лізі чемпіонів грали чотири пари, які у перших матчах не виявили переможця, тож у всіх протистояннях інтрига була жива. Щоправда, у тому, що АЕК пройде Левські, у мене особисто не було жодних сумнівів.

АЕК (Греція) — Левськi (Болгарія) 4:0 (0:0 — перший матч)

Голи: Йович, 7, Варга, 12, 29, Марін, 55, пен

Так і сталося, причому без питань. І, чесно кажучи, вже на 12-й хвилині, коли в минулому найкращий бомбардир чемпіонату Угорщини Барнабаш Варга зробив рахунок 2:0, перемкнув на інший матч.

Зате інші матчі були один напруженіший за інший. І скандальніші теж…

Вікінг (Норвегія) — Динамо (Загреб, Хорватія) 3:1 (2:2)

Голи: Тріпич, 18, пен, Остбе, 48, Мої, 50 — Ходжа, 10

Хіба що у цій парі все було мирно. Я б навіть сказав: на диво. Минулого тижня я писав, що цього чемпіонату Норвегії Вікінг не втратив жодного очка вдома, вигравши всі сім матчів і забивши в них 25 голів, тобто по 3,5 в середньому за гру. Ось і відоме загребське Динамо виїхало зі Ставангера ні з чим, незважаючи на те, що досить швидко відкрило рахунок. Щоправда, норвежці ще швидше відігралися. Формально на 18-й хвилині, але там хвилини три судді розбирали, чи була гра рукою у центрального захисника гостей Маккенни. В результаті найголовніший із них збігав до монітора і покарав хорватів.

Ну і зовсім негоже динамівцям було пропускати два м'ячі за три хвилини на самому початку другого тайму. Ці голи все i вирішили. Повівши з комфортним рахунком, Вікінг віддав ініціативу, не забуваючи при цьому про контратаки. Не скажу, що оборонявся ідеально, але рахунок відстояв. І винні у тому гості. У їхніх діях відчувалася якась приреченість, і дуже багато помилок було в завершальній стадії атаки. З 11 ударів, які хорвати завдали після перерви, тільки один був нанесений у площину воріт, тоді як кіпер гостей чотири рази врятував партнерів від поразки з великим рахунком.

Вікінг вперше у своїй історії гратиме в основному раунді Ліги чемпіонів.

Цельє (Словенія) — Слован (Словаччина) 1:2 (1:1)

Голи: Шешлар, 34, пен — Шпорар, 18, Мартінес, 100

А ось у цій парі досвідченіша команда перемогла, хоча мені особисто більше сподобалися господарі. Статистика xG лише підтверджує це: 3,47 на 1,17 на користь господарів! Але два провали в обороні, що призвели до виходів віч-на-віч, які були ідеально реалізовані Шпораром і панамцем Мартінесом (особливо шикарно забив досвідчений Шпорар — дуже красиво вийшло в його виконанні!), вирішили все не на користь словенського клубу.

Ну а з іншого боку, словенців підвела реалізація. Я не знаю, які ще потрібні моменти литовцю Кучісу, щоб забити. Особливо дивно, як він промахнувся, добиваючи м'яч після удару Вербича і відверто поганого сейву голкіпера гостей.

Ну а після того, як наприкінці додаткового часу арбітри скасували гол Цельє, вибухнув конфлікт господарів з арбітром. Вербича, головного тренера Вiтора Кампелуша та автора гола Шешлара попередили за суперечки, а вже замінений центральний нападник Котник був вилучений.

Віддам належне Вітору Кампелушу, який після матчу не став обговорювати суддівство. Водночас тренер-дебютант Слована знаменитий у минулому центральний півзахисник Яя Туре, після першого матчу вщент розніс роботу німця Фелікса Цваєра, хоча, на мій погляд, Цваєр відсудив класно.

Слован зовсім не вразив, і з такою грою у Лізі чемпіонів бути команді в аутсайдерах. Втім, для таких команд найголовніше туди потрапити, заробити кругленьку суму, показати себе, а все інше не так важливе.

Зазначу, що у складі переможця на заміну в перерві між овертаймами вийшов наш опорний півзахисник Данило Ігнатенко, який у минулому грав за Маріуполь, запорізький Металург, Шахтар та Дніпро.

Ліон (Франція) — Фенербахче (Туреччина) 1:2 (1:1)

Голи: Фофана, 61 — Мурічі, 24, Браун, 28

Нарешті Фенербахче провів чудовий тайм! У першому таймі турки грали гостро, різноманітно і заслужено забили два м'ячі. Однак у другій половині ми побачили той Фенербахче, який програв у першому турі чемпіонату Генчлербірлігі, вимучив перемогу над Гурником та зіграв тужливі 1:1 з Ліоном удома. Об'єктивно кажучи, Фенер просто відскочив. Після гола Фофана м'яч ще двічі побував у воротах бразильця Едерсона, але обидва рази після перегляду відео рішення приймалося на користь турецького клубу.

Якщо в Опенда офсайд дійсно був, то у випадку з другим голом я не впевнений у правоті суддівської бригади, хоча італієць Маріані багато часу провів біля монітора, розбираючи епізод з різних ракурсів. Незважаючи на подвійне розчарування, Ліон продовжував розривати оборону Фенербахче, і наприкінці матчу найдосвідченіший Толіссо вивів віч-на-віч 20-річного Будаша, але той не влучив у ближній кут.

Цей матч породив дуже багато запитань до головного тренера Ліона, колишнього наставника Шахтаря Паулу Фонсеки. Турки забили обидва м'ячі головою, і для мене загадка, чому потужного Мурічі, який є одним із найкращих форвардів світу у грі головою, тримав у тому епізоді лівий захисник Абнер, а Брауна — Мейтленд-Найлз. Зріст Мурічі 194 см, Абнера — 181. Зріст Брауна — 190, а Мейтленда-Найлза — 178. Я розумію, що останній —  англієць, але ж не всі британці класно грають головою, і правий захисник Ліона до майстрів гри на другому поверсі явно не належить.

Якщо в першому випадку йшла атака і можна говорити про невдалу позиційну гру центральних захисників, насамперед Ньякате, то другий м'яч був забитий після кутового, де, як правило, найвищих і найнебезпечніших гравців суперника розбирають ті, хто добре грає головою. Як так сталося, що одного з найвищих гравців гостей тримав один із найнижчих гравців господарів?

Так чи інакше, а Фенербахче повертається до Ліги чемпіонів після 18-річної (!) перерви! Склад у команди дуже потужний, потенціал великий, але гра поки що не вражає. Подивимося, що буде у самій Лізі.