Динамо Київ прикро впустило позитивний результат першої гри проти Бешикташа

Лише один із наших єврокубкових бійців поки що зумів подолати бодай один раунд кваліфікації до основної частини будь-якого з трьох змагань, і при цьому не провалитись у турнір рівнем нижче. Це зробило київське Динамо тиждень тому за підсумком запальної дуелі проти грецького Аріса, після чого невдало повернулось на терени нашої країни, поступилось одеському Чорноморцю, і потім знову поїхало до Бухареста на підготовку до протистояння проти чергового опонента.

Останньою перепоною для столичного колективу на шляху до групового етапу Ліги конференцій УЄФА є турецький Бешикташ. Добре відомий суперник для головного тренера "біло-синіх" Мірчі Луческу, який і досі користується неабиякою популярністю серед турецьких фанатів. На чолі "орлів" один із найбільш титулованих тренерів світу пропрацював два роки, якраз перед переїздом до донецького Шахтаря, тож певна сентиментальність у цієї зустрічі мала місце.

Динамо тим часом спробувало використати перевагу номінально домашнього стадіону Жулешті в столиці Румунії на власну користь та забрати м’яч під власний контроль від самого початку. Атаки в киян виглядали доволі непогано, ігровий малюнок було помітно й, зокрема, удавалось уникати прикрих помилок біля власних володінь. Усе це давало змогу говорити про створення гольових моментів, але господарі обмежились у цьому плані лише непоганим дальнім пострілом від Ваната з розіграшу штрафного на 14 хвилині.

А далі пролунав перший тривожний сигнал — Сидорчук утратив м’яч у центрі поля, після чого розпочалась стрімка контратака через правий фланг, яку на ближній мав завершувати Абубакар п’ятою, проте Бущан знову витягнув фактично мертвий м’яч. Добре, що подібних моментів бодай у першому таймі на половині киян більше не виникало, однак натомість трапилась прикрість у вигляді влучання подачі з правого флангу в руку Попову в центрі штрафного на 38 хвилині.

Не було особливих сподівань на VAR у тій ситуації, тому за два оберти секундної стрілки Абубакар спокійно пробив у лівий нижній кут. Бешикташ за рахунок цього виграв перший тайм, навіть за умов перебування на полі травмованого Масуаку, якого замінили на дебютанта Зайнутдінова лише на самому початку другого тайму.

Проте як розпочинало Динамо цю половину гри! Із дуже швидкого голу Караваєва, який у центрі штрафного ударом із грудей завершив передачу Дубінчака з лівого флангу, але потім у нього ж арбітри й побачили офсайд ще в зародку потенційно гольової атаки. VAR таке теж не пропускає повз себе. А там ще й англійці працювали.

Утім, "біло-синіх" тоді вже було важко зупинити, бо в них дійсно пішла гра в атаці. Шапаренко розкішним ударом у дотик із передачі Караваєва з правого флангу на другий темп атаки здалеку пробив у дальню дев’ятку, відновивши рівновагу на табло на 60 хвилині. Але такий стан справ протримався не дуже довго — за мить захист Динамо дав про себе знати, упустивши Коллі перед воротарським під час подачі кутового з правого флангу.

Гра таким чином набула ознак емоційного протистояння, у рамках якого команди намагались не зупинятись у центрі поля. Результатом цього став другий гол Динамо на 66 хвилині, коли Буяльський майстерно розібрався на лівому фланзі чужих володінь та виклав подачу на голову Волошину. Епізод був цікавий ще й тим, що тоді захист Бешикташу ледь не вперше повністю не контролював події у власному штрафному майданчику.

Однак вартувало киянам почати втрачати перевагу на м’ячі, як це знову завершилось дуже погано для дій команди в захисті. Були моменти накшталт пострілу Буяльського з середньої дистанції перед чужим штрафним, який потягну воротар, але були й випади від Фернандеша, який спокійно міг переграти корпусом габаритного Сироту на швидкості. Зрештою, саме на правому фланзі нашого штрафного Рашица на 90+4 хвилині відкинув м’яч під удар Зайнутдінову, а той із дриблінгу пробив у дальній кут повз Бущана.