Унаї Сімон поділився емоціями після отримання Трофея яшина-2026, який вручається найкращому воротарю року. Голкіпер Атлетіка та збірної Іспанії подякував усім людям, які допомогли йому пройти шлях до цієї нагороди, окремо відзначивши родину, тренерів, партнерів по командах та вболівальників.

"Для мене велика гордість бути тут і отримувати цю нагороду. Її було б неможливо отримати без допомоги багатьох людей, яким я буду вічно вдячний" — розпочав Сімон.

Перш за все воротар згадав своїх батьків і брата, які заклали в ньому цінності, що супроводжують його протягом усього життя.

"Я хочу згадати своїх батьків і брата за те, що вони виховали мене з принципами та цінностями, які зробили мене тією людиною, якою я є заразі. Моїй дівчині — за те, що вона є тим оазисом спокою, який у цьому хаотичному світі футболу нам усім іноді потрібен. І я знайшов його в ній", — зазначив голкіпер.

Також Сімон згадав друзів дитинства, з якими підтримує стосунки вже понад 20 років. Він наголосив, що саме вони допомагають йому не втрачати зв'язок із реальністю та пам'ятати про привілеї професійного футболіста.

"Вони допомагають мені зрозуміти, наскільки ми привілейовані, маючи те життя, яке маємо, і допомагають мені залишатися з ногами на землі", — пояснив Сімон.

Воротар не забув і про тренерів, які працювали з ним на різних етапах кар'єри. Серед них він окремо назвав Луїса де ла Фуенте, Ернесто Вальверде та Луїса Енріке.

"Я хочу подякувати всім тренерам, які були зі мною — де ла Фуенте, Вальверде, Луїсу Енріке. Без вас було б неможливо отримати цю нагороду", — зазначив Сімон.

Після цього голкіпер згадав партнерів по Атлетіку, особливо Оскара де Маркоса, Іньїго Лекуе та Горку Гурусету.

"Особливо хочу подякувати Оскару де Маркосу, Іньїго Лекуе та Горці Гурусеті — трьом із найпрекрасніших людей, яких подарував мені футбол", — сказав Сімон.

Особливу частину промови він присвятив Кольдо Асуа, який помер і свого часу суттєво вплинув на його футбольне становлення.

"Він навчив мене розуміти футбол зовсім інакше. Він показав мені, що у футболі, крім титулів, перемог у матчах та індивідуальних нагород, насправді найважливішим є спадок, який людина залишає після себе. Важливо, щоб тебе пам'ятали як хорошу людину, хорошого партнера по команді — незалежно від того, скільки перемог ти здобув", — додав він.

Голкіпер також згадав легенду Атлетіка Хосе Анхеля Ірібарра, якого називають Чопо. Для Сімона він є не лише футбольним кумиром, а й прикладом того, який слід можна залишити після завершення кар'єри.

"Найкращий приклад я маю вдома — це Чопо, Ірібар. Людина, якій у 83 роки ми досі згадуємо все, що вона дала нам, дає нам і ще дасть у майбутньому. Разом із ними я навчився любити такий клуб, як Атлетік. Клуб, який дав мені все", — наголосив Сімон.

Він також подякував усім президентам клубу, з якими йому довелося працювати, зазначивши, що завдяки Атлетіку навчився любити не лише команду, а й її історію та кольори.

"Дякую всім президентам, з якими я перетинався. Завдяки їм я навчився любити ці кольори, їхню історію і, перш за все, наших уболівальників, яким я буду вічно вдячний", — заявив голкіпер.

Наприкінці промови Сімон ще раз підкреслив, що його індивідуальна нагорода є результатом роботи багатьох людей.

"Саме завдяки всім їм я сьогодні стою тут і отримую цю нагороду. Дуже дякую всім. Eskerrik asko danori", — підсумував воротар.

Трофей яшина-2026 став черговим великим індивідуальним досягненням Сімона після тріумфу збірної Іспанії на чемпіонаті світу. На ЧС-2026 голкіпер пропустив лише один гол у восьми матчах та отримав Золоту рукавичку турніру. Він також встановив рекорд чемпіонатів світу за тривалістю серії без пропущених м'ячів — 650 хвилин.