Чемпіонські перегони в англійській Прем’єр-лізі ще точно далекі від свого завершення, що яскраво продемонстрували нам дві поспіль нічиї Ліверпуля, який до цього аж занадто одиноко почував себе на вершині турнірної таблиці. Але цими вихідними в контексті шістнадцятого туру ми говорили не лише про це. Дербі Манчестера — останніми роками ця подія завжди дарує чимало емоцій через те, що "Червоні дияволи" хоча б у очних протистояннях намагають надолужувати відставання в загальній стратегії виступів від "містян".

І також це був перший матч подібного статусу для нового головного тренера Юнайтед Рубена Аморіма, який прийшов рятувати ситуацію після періоду роботи Еріка тен Гага на чолі колективу, але й у португальця на старті його діяльності вже помітні проблеми з досягненням результатів. Скільки минуло з того часу, коли востаннє ці дві команди перед очною зустріччю в таблиці розділяли аж вісім рядків? І це ще божевільна криза колективу Хосепа Гвардіоли не дала цій різниці стати значно більшою.

Загальні обриси сценарію цього матчу було написано заздалегідь — Сіті тримає м’яч, Юнайтед намагається не наробити помилок у захисті, і всі на щось при цьому терпляче чекають. Утрутилась у цей процес, хіба що, травма Маунта, якого вже на 14 хвилині замінили на Мейну. Просто пороблено Мейсону, і нічого ти з цим не зробиш.

На паритет сил цей момент не вплинув жодним чином. Команди обмінювались випадами в обидва боки, але що таке гострота біля воріт ми могли побачити вперше тільки посеред тайму з удару зльоту від Фодена повз праву стійку від межі штрафного. А коли "містяни" вдруге наблизились хоч на трохи до забитого м’яча, то він і стався. На 36 хвилині Де Брюйне розіграв кутовий на лівому фланзі з партнером, після чого подав із рикошетом на Гвардіола, а той головою спокійно переграв Онана.

Манчестер Сіті таким чином виграв перший тайм. Говоримо про це спокійно, хоча команди там трохи поштовхались одразу після гола, тож було помітно, що ця історія житиме ще дуже довго, незважаючи на всілякі сюжетні повороти. Хоча на другому ударі Фодена приблизно за таких самих умов, як і до цього, усе могло піти шкереберть для команди Аморімо, але м’яч пролетів повз ліву стійку.

Після перерви Юнайтед грав геть не в безнадійний футбол, проте загальні швидкості в атаці від гостей бажали кращого. Аж допоки не почав заграватись сам Сіті, у якого попереду все було дуже погано, тож аби публіка на Етіхаді не занудьгувала, команда Гвардіоли почала привозити моменти біля власних воріт. І вчасно не зупинилась, коли Бруну ледь не огрів її за це з передачі Гойлунна, проте перекинув Едерсона й поцілив повз ліву стійку.

Почались чергові ротації від обох тренерів, а "містяни", вочевидь, підсіли в психологічному плані. Бо всі їхні передачі розвертались у бік власних воріт, і зрештою на цьому Сіті й прогоріли. Амад на 86 хвилині перехопив пас Нунеса з правого флангу оборони, а той потім так старанно намагався виправити ситуацію, що збив суперника у власному штрафному.

Едерсон із пенальті від Бруну не впорався. А вже в наступній атаці Амад отримав закидання з власної половини від Мартінеса, перекинув воротаря, і пробив повз Гвардіола в порожні ворота. Усе сталось за якісь лічені миттєвості. Але в дербі все вирішують дрібниці.

У наступному турі Манчестер Сіті зіграє в гостях у бірмінгемської Астон Вілли, тоді як Манчестер Юнайтед гостюватиме посеред тижня у лондонського Тоттенгема в Кубку ліги, а потім прийматиме Борнмут у чемпіонаті.

Манчестер Сіті — Манчестер Юнайтед 1:2
Голи: Гвардіол, 36 — Фернандеш, 88 (пен.), Діалло, 90

Манчестер Сіті: Едерсон — Вокер, Діаш, Гвардіол — Гюндоган (Савіо, 89), Де Брюйне (Ковачич, 68), Сілва — Доку (Гріліш, 77), Фоден, Нунес — Голанд.

Манчестер Юнайтед: Онана — де Лігт (Йоро, 79), Магвайр, Мартінес — Мазрауї (Антоні, 78), Угарте, Маунт (Мейну, 14), Далот — Фернандеш, Діалло (Лінделеф, 90+1) — Гойлунн (Зіркзе, 78).

Попередження: Вокер — Гойлунн