Неначе змовились поміж собою організатори провідних європейських національних змагань та помістили в розклад неділі різноманітні протистояння з підвищеним рівнем принциповості. Зокрема, у Англії існує чимало дербі чи просто запеклих регіональних двобоїв, але окремо від інших у цій ієрархії розташований матч поміж лондонським Арсеналом та Тоттенгемом. Дербі Північного Лондона, як його називають місцеві, і в ньому точно не буває жодних дружніх відносин.

Перша зустріч поміж цими командами в цьому сезоні припала на шостий тур. Це фактично початок сезону, але вже цікаві тенденції проглядаються. Наприклад, той факт, що "шпори" знову непогано стартували й під орудою Анге Постекоглу здерлись навіть на другий рядок, обійшовши "канонірів" за додатковими показниками. Але суто за іменами суперників у них календар усе ж таки був більш спокійним, адже команда Мікеля Артети вже довелось зіграти два столичних дербі проти Крістал Пелес та Фулгема, тож з’ясовувати регіональні стосунки Арсеналу було не звикати.

Коли ми говоримо про дербі, то в уяві одразу з’являються такі характеристики, як емоційність, запеклість та непоступливість. Усі вони були дотичні до нашого протистояння, тож видовище було найвищого ґатунку. "Шпори" під керівництвом Постекоглу грають із піднятими списами в ситуації, коли їм ще не потрібно за будь-яку ціну втримувати рахунок, тому всі спроби Арсенала нав’язати власний темп гри зі старту були марними. Натомість "каноніри" ледь не отримали вітання у вигляді пострілу Робінсона з лівого флангу штрафного вже на третій хвилині, або результативний відскок від Сона, якому завадили статись захисник та офсайд відповідно.

І лише після 10 хвилини команда Артети зуміла знайти перші траєкторії підходу до чужих володінь та майже одразу забезпечила собі створення гольового моменту. Жезус із нульового кута на дальній стійці замикав подачу Саки з правого флангу штрафного, проте Вікаріо потягнув складний м’яч на лінії воріт. "Каноніри" від цього епізоду почали перехоплювати ініціативу й зрештою домоглись свого в поодинокій ситуації.

Не без везіння, певна річ, бо удар із правого флангу штрафного в дальній кут від Саки на 26 хвилині навряд чи пропустив би повз себе голкіпер, а ось рикошет від Ромеро виявився для нього недосяжним. Аргентинський захисник цю гру взагалі фактично провалив, бо в другому таймі за його участі стався ще один цікавий епізод, а також він одного разу перебував на межі вилучення з жовтою карткою в пасиві.

Але до того ще потрібно було дійти навіть у межах нашого звіту. Бо ще до завершення першого тайму "шпори" відігрались. Особливо добре команді Постекоглу вдались хвилини перед відходом на перерву, коли спочатку удар Джонсона із центру штрафного в порожні ворота не пропустив Рая, а потім Сон таки доїв серію атак своєї команди з прострілу Меддісона від лицьової.

Артета таким чином опинився на роздоріжжі вибору поміж виваженою грою його команди від захисту в другому таймі та спробою відвертого ризику з появою на полі атакувальних гравців із перших хвилин після відпочину. Іспанець ризикнув, долучив до гри Жоржиньйо, та добряче про це пожалкував. Це саме італійця обікрав у центрі поля Меддісон на 56 хвилині, після чого запустив Сона до правого флангу штрафного, а той переграв Раю. Щоправда, незадовго до цього епізоду Арсенал вийшов уперед, бо м’яч влучив у руку Ромеро в межах воротарського під час спроби пробити з розвороту корпусу від Вайта з метушні. Сака тоді пострілом у центр воріт реалізував одинадцятиметровий.

Отже, від нічиєї ми нікуди не поділись, тож градус напруги виключно зростав. Геть не завжди гравці втримувались у межах дозволеної поведінки при цьому, але навряд чи матч можна було вважати таким, що проходив за надмірних грубощів. Навіть момент із потенційною жахливою травмою коліна в Меддісона відбувався без надмірного втручання з боку Жоржиньйо. І Тоттенгем за такого сценарію все ж таки вирішив утримувати рахунок, хоча й до основного часу накинули ще 10 хвилин, а команди наостанок обмінялись моментами Саки та Рішарлісона.