Мілан удруге в сезоні обіграв Ювентус та забронював перепустку до Ліги чемпіонів

"Світ ловив мене та не спіймав". Цей вислів належить Григорію Сковороді, а туринський Ювентус у поточному сезоні наче намагався надихнутись словами українського філософа та письменника, поставив усе на нечесні методи ведення справ, але в підсумку прогорів. Массіміліано Аллегрі ледь не половину сезону розповідав, як команді бракує 12 очок, що їх забрали за фінансові махінації, і зрештою ці бали повернули.

"Зебри" трошки побули на омріяному місці позаду новоспечених чемпіонів із Наполі, але нещодавно надійшла звістка про зняття з клубу тепер уже 10 пунктів, проте цього разу зворотної дії воно не мало. Як підсумок, два тури до завершення, а в активі "бьянконері" сьома сходинка під невеличкою загрозою взагалі пролетіти повз єврокубки та ризик участі в Лізі конференцій, а не навіть у Лізі Європи УЄФА. І все це за необхідності грати вдома проти Мілана, який ще мав забезпечити собі Лігу чемпіонів.

Величне італійське протистояння було багатообіцяючим, оскільки "россонері" не приховували амбіцій здобути "бронзові" нагороди на за підсумком сезону, а туринський колектив наразі просто злий на кожну команду Серії A через усі ці "кабінетні" негаразди. Трибуни на Альянц Стедіум на цьому тлі виключно додавали емоційного забарвлення, вимагаючи від улюбленої команди одразу розпочинати штурм чужих воріт від стартового свистка.

Проте колективу Массіміліано Аллегрі спочатку довелось пройти крізь кілька небезпечних моментів у суперників, які обрали доволі прямолінійну модель побудови власних наступів та намагались витискати максимум із власних стандартів. Але саме такий підхід і дозволив команді Піолі потурбувати Щесни ударами Крунича головою та здалеку від Мессіаса, проте польського голкіпера ці моменти тільки додатково розім’яли.

А ось на протилежному боці поля Меньяну довелось добряче попрацювати над парируванням пострілу Куадрадо незабаром, а ще трохи згодом Ді Марія з відмінної передачі Кіна з правого флангу штрафного до центру пробив у падінні над воротами з вбивчої позиції. А потім і сам Мойзе потурбував воротаря гостей, однак також не забив. За динамікою почало здаватись, що Юве доволі поступово наближається до забитого м’яча, а вийшло навпаки — подачу з правого флангу від Калабрії на 40 хвилині ударом головою в ближній кут завершив Жиру.

Ось і всі потуги колективу Аллегрі були перекреслені, але залишався ще другий тайм для того, щоб виправити ситуацію. Хоча одразу варто зазначити, що ця опція доступна тільки тій команді, яка до чогось прагне. До чого саме прагнув Юве цього вечора — не знає ніхто. Повільні дії після відновлення гри від гравців "зебр" викликали нерозуміння в місцевої публіки, тож поступово навіть і вона почала замовкати. Як і мовчала атака команди господарів поля. Аж до компенсованого часу, коли Данило щось намагався вигадати на завершення подачі кутового, але влучив у свого ж партнера, Гатті, поблизу чужих воріт. Добре, що випасти із зони єврокубків команда Аллегрі фізично не може, а то й на це б пішла.