2025 рік одразу вирішив поставити нас до умов "нової нормальності", і став першим у історії, коли основний раунд єврокубків відбувався наприкінці січня. Сьомий тур основного раунду Ліги Європи УЄФА — це щось нове й незрозуміле, а особливо для клубів, чиї національні чемпіонати перебувають у фазі зимової сплячки.

Представники української Прем’єр-ліги в цьому випадку опиняються в ще більш важких умовах, аніж було раніше. Бо як ми тоді вважали? Після зимових зборів нормального футболу від наших команд перший час годі й чекати, а тут і тих зимових зборів було максимум два тижні, після чого вже треба було проводити офіційні матчі, а потім знову повертатись на збори й готуватись до поновлення чемпіонату. Загалом, із цим потрібно щось вигадувати.

Але не сьогодні. Сьогодні нас цікавило лише те, яким чином київське Динамо намагатиметься протистояти незмінному чемпіону та поточному лідеру турецької першості Галатасараю в ситуації, коли для команди Олександра Шовковського жодного турнірного значення останні два матчі не мали. А от для "левів" — мали ще й яке, бо колективу Окана Бурука треба було закріпитись у верхній вісімці перед останнім туром.

Багато проблем було в Динамо перед цим матчем: воротар Бущан, якого чи-то продали, чи-то ще не продали на Близький Схід, травми захисника Попова та півзахисника Бражка, та й хоча б та сама відсутність ігрової практики. А ще однією проблемою були трибуни Алі Самі Єн Спор Комплекси, які відомі на весь футбольний світ своєю шаленою підтримкою. І цього вечора вона дійсно ментально розбирала киян на запчастини.

Команда Бурука при цьому від рідних стін не відставала — тиснули на початку шаленими обертами, але свій швидкий м’яч Динамо пропустило в усе ж таки буденній ситуації. Перший кутовий із правого флангу від Мертенса завершився ударом Бардакджі, який лише на лінії спромігся зупинити Вівчаренко, а із другої спроби Санчес таки пробив у незахищений правий кут чужих воріт.

Сукупність психологічних факторів зробила цей пропущений м’яч чи не фатальним для команди Шовковського, бо вона почала ще дужче притискатись до власних воріт, і зрештою пропустила вдруге за підсумком дальнього пострілу все того ж Бардакджі на 22 хвилині, якому допоміг відзначитись рикошет від спини Тимчика. Ситуація й до того була не з найкращих, а стала взагалі поганою.

Проте Галатасарай занадто рано вирішив, що його справу вже доведено до кінця, і почав давати киянам занадто багато простору на власній половині ще до перерви. Тривалий час така тактика була виправданою, бо "біло-сині" фактично нічого не могли створити, але на останніх хвилинах перед настанням перерви Буяльському вдалось і м’яч на правому фланзі зберегти в межах поля, і видати пас на Ваната до штрафного, а форвард потім із гострого кута переграв Муслеру фактично першим небезпечним ударом за гру для своєї команди. І раптом стало все не так однозначно.

Однак у другому таймі на нас спочатку очікував дуже суперечливий епізод саме біля воріт Нещерета. Їлмаз на дальній стійці потягнувся за скиданням від партнера подачі кутового з правого флангу й очевидно зіграв рукою по м’ячу. Арбітр з Естонії Крісто Тохвер теж усе бачив дуже добре, тому форвард Галатасарая отримав друге попередження та вилученням. Але раптово в ситуацію втрутився VAR, і виявилось, що це Тимчик сфолив проти суперника, коли боровся за позицію в якомусь явно не футбольному стилі. Тай таке. Осімген із пенальті пробив під поперечину точно в центр воріт, тож Динамо отримало знову два м’яча відставання від суперників.

І далі ситуація продовжувала складатись таким чином, що шляхів для порятунку просто не було помітно. Ще й гравці Галатасарая встигали марнувати відмінні гольові нагоди, ніби почиваючи на лаврах перед обличчям майбутньої перемоги. Проте її так і не сталось. А все через Андрія Ярмоленка, якого кинули до бою на початку другого тайму, після чого він тривалий час не міг знайти собі місця на полі.

Але на 68 хвилині ситуація різко змінилась, коли інший свіжий гравець, Піхальонок, знайшов легенду Динамо подачею з кутового на дальню стійку, а той пробив фактично з голови свого персонального опікуна. Цей м’яч дав можливість "біло-синім" пересмикнути хід подій, до чого "леви" в принципі виявились неготовими, тож із часом просто опинились затиснутими біля власних воріт чи не вперше в матчі. І тут знову виступив Ярмоленко, завершивши ударом головою подачу Буяльського з правого флангу, на що відповіді від господарів так ніхто й не побачив.

Наступний матч у Лізі Європи УЄФА турецький Галатасарай проведе в гостях у амстердамського Аякса, тоді як київське Динамо прийматиме латвійську РФШ.

Галатасарай — Динамо Київ 3:3
Голи: Санчес, 6, Бардакджі, 22, Осімген, 53  (пен.) — Ванат, 44, Ярмоленко, 66 , 81

Галатасарай: Муслера — Айхан (Батшуаї, 86), Санчес, Бардакджі, Якобс — Кутлу (Демірбай, 73), Торрейра — Акгюн, Мертенс (Демір, 90+1), Їлмаз (Єлерт, 86) — Осімген.

Динамо Київ: Нещерет — Тимчик, Біловар, Михавко, Вівчаренко — Михайленко, Шапаренко (Піхальонок, 46) — Волошин (Ярмоленко, 46), Буяльський (Саленко, 87), Кабаєв (Герреро, 74) — Ванат.

Попередження: Їлмаз, Якобс, Санчес, Осімген — Шапаренко, Тимчик, Піхальонок, Михайленко, Вівчаренко