"ПРОТИ ШАХТАРЯ МАВ ГРАТИ ДИШЛЕНКОВИЧ, АЛЕ ЙОМУ СТАЛО ЗЛЕ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ МАТЧУ"

- Розпочну з банального: у вас викликають якісь особливі емоції матчі саме проти Шахтаря?

- Жодних. Готувався, як до звичайного матчу.

- На вашу думку (можливо, у вас була якась розмова з тренером на цю тему), Ігор Рахаєв, обравши вас у рамку воріт на матч із Шахтарем, керувався тим, що це – ваш колишній клуб, мовляв, футболіст у такій ситуації буде краще мотивованим?

- Тут узагалі цікавий момент: річ у тім, що Дишленковичу просто стало зле перед самим початком поєдинку. Не знаю, що саме сталося, можливо, він отруївся, але мені сказали, що він погано почувається.

- Ведете до того, що саме він мав грати з перших хвилин у рамці?

- Так. А тому самі розумієте відповідь на ваше попереднє запитання.

- На скільки вам було непросто перелаштуватися з лави для запасних на гру в стартовому складі? Все-таки думками вже, мабуть, "відпочивали".

- Я готовий завжди, тому що воротар може отримати травму в будь-який момент: чи під час гри, як сталося зі мною в попередній грі проти Шахтаря приблизно на дванадцятій хвилині, або ж іще до її початку, під час розминки. Тому потрібно зберігати максимальну концентрацію, попри різні обставини.

- За останні роки у вас було дуже мало ігрової практики. Ви відчуваєте наразі, що вам її бракує, адже для голкіпера це дуже важливий момент?

- Звичайно, бажання у мене є грати у кожному матчі. Але все залежить від рішення тренера. Зі свого боку я роблю все можливе у тренувальному процесі, але на рішення наставника, ясна річ, вплинути не можу. А щодо власного самопочуття, то коли виходжу на поле, за великим рахунком, не відчуваю, що мені не вистачало ігрового часу. Думаю, цей фактор негативно не позначається на моїх діях. Головне – налаштуватися на гру, а там – мені ж не двадцять років, аби оцінювати ігрові ситуації по-новому.

- Для вас це був перший матч у чемпіонаті. Чи викликав у вас занепокоєння той факт, що грати доведеться саме проти чемпіона, що, зважаючи ще й на стиль гри Шахтаря, до матчу майже гарантовано означало, що роботи вам вистачатиме?

- Я хочу зауважити, що проти таких команд, як Шахтар, Динамо, Дніпро грати цікавіше. Чому? Чим більше роботи – тим цікавіше голкіперу.

- Ви щойно зрунували міф у моїй голові. Думав, лише польові гравці схильні грати проти сильних опонентів, коли, як правило, є вільні зони, бо у футбол грають дві команди, а не одна, а ось голкіпери не в захваті, коли у них купа роботи.

- Ситуація ж така: якщо у воротаря є робота, він постійно в русі, відповідно, йому цікаво. Коли ж Металіст якісно діє у захисті, то навіть у клубів-грандів виникає мало моментів біля наших воріт, не кажучи вже про інші команди чемпіонату. Проти них ти вмикаєшся у грі лічені рази, і особисто мені таке простоювання не до вподоби.

"ПІСЛЯ ВИЛУЧЕННЯ ОРДЕЦЯ НА ДУМЦІ БУЛО ТЕ, ЩО ПРИНАЙМНІ УНІЧИЮ МИ ПОВИННІ ЗІГРАТИ"

- Після вилучення Івана Ордеця, переконаний, більшість телеглядачів подумала приблизно так: "Якщо не буде вилучення у відповідь, Металіст переможе". Зізнайтесь, у вас подібні думки теж виникли на 15 хвилині?

- Не сказав би, що був впевненим у нашій перемозі, але однозначно на думці було те, що принаймні унічию ми повинні зіграти, зважаючи на кількісну перевагу. Зважаючи на наш рівень гри, хоч ми і не мали багато голевих моментів, а також Шахтар у меншості, програвати було однозначно прикро. Тим паче, окрім стандарту, який закінчився м’ячем, у суперника більше якихось особливих моментів не було.

- Після аналізу пропущеного вами м’яча, можете фахово пояснити, чи вважаєте ви власні дії в тому епізоді до кінця правильними? Якби цей момент можна було би пережити вдруге, ви все зробили би так само зокрема з виходом із воріт?

- Щодо саме виходу, то я зіграв у дуже непростий м'яч, але вибив його не туди, куди потрібно було. Тому, в принципі, і вдруге я зіграв би так само. Але зробив би акцент на тих гравцях, яких тренер під час установки ставив на підбір. Думаю, якби ми зіграли в тому епізоді щільніше в захисті після відскоку м’яча, то уникнули би голу. Але висновки легко робити вже зараз, коли епізод уже в минулому. А скільки ще буде схожих моментів у майбутньому, як, мабуть, і помилок… Власне, головне у футболі – не повторювати власні похибки.
 
- Численні експерти, яких довелося почути після матчу, відзначають, що Металіст провів матч на високому рівні. Максимально якісної гри нинішнього Металіста, без зіркових легіонерів, просто недостатньо наразі, аби обіграти найсильнішу команду країни, Шахтар?

- В умовах, коли у нас відсутні кілька ключових футболістів, які награвалися на зборах, але яких уже не було з початком сезону, нам складно. У нас є кваліфіковані гравці, які можуть їх замінити. Так, може, у нас не буде такого якісного футболу, як раніше, але ми все одно намагатимемося витискати максимум і в тих умовах, в яких опинилися.

- Чи у вас тверда впевненість у тому, що якби Металіст грав у бойовому складі, з Бланко, Сосою, Гомесом, Кристальдо, результат гри був би протилежним?

- Зважаючи на якісь гри, яку ми показували на зборах, упевнений, що вже в цьому чемпіонаті ми набрали би значно більше очок, аніж маємо їх наразі.

- Саме гравці Металіста продовжують розраховувати на повернення втікачів, чи всі звикли тренуватися, грати, жити без них?

- Я скажу так: у нас є дуже хороший колектив, і ми розраховуємо на тих гравців, які є в команді. А приїдуть вони чи ні ми не знаємо.

- У колективі, часом, не виникла напруга через те, що команда, по суті, штучно і несподівано стала слабшою через втечу партнерів?

- Звичайно, потрібно сказати, що нам не вистачає цих гравців. Це очевидно. Але до їхнього вчинку можна поставитися з розумінням. Ми, українці, живемо тут, знаємо ситуацію зсередини. А от легіонери, які нас залишили, керуються намірами своїх сімей, рідних, які за них переживають. І у них розуміння ситуації зовсім інше. І я їхні переживання розумію.

- Чи була можливість, скажімо, в українців Металіста пояснити легіонерам до деталей ситуацію в країні і в Харкові зокрема? Все-таки їхня поведінка схожа на елементарний шантаж, а ситуація в Україні – просто хороший привід для них залишити клуб.

- На зборах керівники клубу намагалися переконати легіонерів у тому, що в Харкові все спокійно. Адже насправді у нас немає навіть мітингів, не кажучи вже про щось серйозніше. Але гарантувати безпеку всім ніхто не може. А далі кожен із гравців ухвалював власне рішення щодо розвитку своєї кар’єри.

- Чим, скажімо, Хосе Сосе і Кристальдо, які поїхали з України, відрізняються від Шав’єра і Вільягри, які залишилися?

- Думаю, все залежить від індивідуальності людини. Та, можливо, підказок збоку… Але я кажу свою думку: нічого поганого про гравців, які залишили Металіст, я сказати не можу. Хоча би тому, що хлопці віддавалися в кожному матчі за нашу команду на сто відсотків. До них ніколи не було претензій з цього приводу.

"ОСКІЛЬКИ ПРЕЗИДЕНТ ВИПЛАЧУЄ НАМ КОШТИ, ТО ЗАНЕПОКОЄННЯ ВИКЛИКАЄ ТІЛЬКИ ВЕЛИКА КІЛЬКІСТЬ ТРАВМОВАНИХ ФУТБОЛІСТІВ"

- Дві поразки від Динамо і Шахтаря якось автоматично перетворили Металіст в очах уболівальників і фахівців у команду, що боротиметься за четверте місце. Чи є підстави вважати інакше, адже, схоже, троє головних конкурентів мають набагато менше проблем зі складом?

- На даному етапі робити якісь висновки зарано. Я можу лише запевнити, що Металіст гратиме на максимумі своїх можливостей, в залежності, власне, він нашої готовності.

- Яке конкретне завдання стоїть перед командою в сезоні?

- Ні. Нас ніхто не збирав і одних конкретних завдань не оголошував. Але тренер просить нас грати на максимумі в кожному поєдинкові.

- Запитання з підступом: коли ви востаннє були в російському Бєлгороді неподалік кордону з Україною?

- В Бєлгороді? В кінці сезону, коли ми святкували завершення чемпіонату.

- Поясню, чому запитав: сьогодні певні ЗМІ повідомили, що в неділю чи понеділок там відбулася зустріч гравців, тренерів і персоналу клубу з його власником, Сергієм Курченком. За підсумками зустрічі, нібито перед футболістами погасили борги за два місяці…

- Я можу вас запевнити, що це неправда. Не знаю, хто розповсюджує цю інформацію, але насправді наступного дня після гри, в неділю, у нас було відновлювальне тренування, а сьогодні (розмова відбулася напередодні. – Ан.В.) – вихідний. Футболісти роз’їхалися і відпочивають у різних місцях.

- Яка фінансова ситуація в клубі? Чи існує наразі заборгованість з боку клубу перед футболістами?

- Заборгованість існує, але вона виплачується.

- Якщо рахувати місяцями, заборгованість велика?

- Заборгованість терпима, відповідно до всіх футбольних законів (усміхається). За великим рахунком, ситуація у нас нормальна.

- Тобто, жодних занепокоєнь у гравців немає?

- Складно сказати. Думаю, ця ситуація негативно впливала б, якби нам узагалі нічого не платили. Але оскільки президент виплачує нам кошти, то занепокоєння викликає тільки велика кількість травмованих футболістів і відсутність загаданих виконавців, які означали для команди дуже багато. Це – велика головна біль для Ігоря Рахаєва.

- Півтора роки в Металісті: опишіть на завершення розмови у загальних рисах, що вдалося вам за цей час у Харкові, а що – ні? Наскільки ви задоволені, як протікає наразі ваша кар’єра?

- Складний був період, коли я отримав травму плеча і пропустив півроку. А загалом задоволений, особливо тим відрізком часу, коли команда йшла і зрештою виграла друге місце. Ми тоді не програли жодного матчу, вболівальники повністю заповнювали трибуни під час домашніх матчів і загалом атмосфера була просто фантастична. А зараз ситуація в країні дуже важка. У всіх футбольних клубах країни відчуваються в зв’язку з цим проблеми, і Металіст не є виключенням. Але я надіюся, що все незабаром завершиться і людям в Україні буде ближче до футболу, ніж зараз, коли він відійшов далеко не на перший план.

- Після численним травм і статус другого голкіпера впродовж кількох ркоів, чи сприймаєте ви саме нинішній сезон, як такий, що може стати зламним і, можливо, навіть визначальним у кар’єрі?

- Розумієте, ти в кожним момент можеш розраховувати на якийсь позитивний злам. Так само не можна розраховувати на якийсь конкретний період, оскільки він може прийти і принести лише розчарування через невиправдані сподівання. Просто потрібно бути готовим у кожний момент і ніколи не опускати руки.

- Останнє запитання: що думають футболісти щодо жеребкування Ліги Європи?

- У нас нині така ситуація, що можемо дивитися на кожного суперника з максимальною відповідальністю і готуватися до кожного матчу, як до вирішального. Наразі ми готуємося до поєдинку з Говерлою. Для нас це пріоритетне завдання. А далі думатимемо про Лігу Європи. Загалом же, щодо Руху, то це суперник, який дозволяє нам зробити крок уперед і рухатися далі. Проте зважаючи на наші кадрові проблеми, залишається чимало запитань. Думаю, все вирішуватиметься у двох матчах.

Анатолій Волков, Football.ua