Верес уперше переміг Колос на виїзді в УПЛ з голом, який ніхто не бачив

Починати гру в найбільш пізній із можливих часових слотів, як виявилось, може бути не таким уже й поганим задумом. Ніч, ранок та день понеділка видався важким для всієї країни, але на термін початку лише однієї події в звітну добу ця чергова масована атака не вплинула. Матч у Ковалівці поміж місцевим Колосом та рівненським Вересом розпочався вчасно.

Це була одна перемога, але кожна з команд прагнули забезпечити собі й іншу — більш вагому. Бо залікові бали потрібні всім, але у футболістів Олександра Поздєєва та Олега Шандрука на початку цього розіграшу УПЛ з цим якось погано складались справи. А ще "червоно-чорні" добре пам’ятали, що ніколи в історії до цього не перемагали на цій арені.

Незважаючи на всі події цього дня та чергову порцію шаленої української літньої спеки навіть надвечір у Ковалівці, на трибунах зібралось достатньо публіки. Колос, напевно, хотів би віддячити вболівальникам за прихильність, але те, що ми побачили у виконанні "колосків", на це взагалі не тягне аж ніяк.

Господарі провалили черговий матч у плані атаки, і якщо в першому таймі їм якось удалось витримати пресинг опонентів та зрештою не привезти гол у власні ворота, то після перерви справи пішли значно гіршим чином. Але ми цього не бачили, бо на стадіоні зникло живлення й поки відновлювали трансляцію, Верес забив свій єдиний м’яч цього вечору.

Як це зробив Шарай? Колись та й побачимо, а для себе, поки що, просто зафіксуємо для історії, що така подія взагалі мала місце. Отже, Верес повів у рахунку, ми повернулись до перегляду десь за 20 хвилин після відновлення гри в другому таймі й побачили… Нічого. Узагалі нічого не запропонував Колос попереду, окрім тримання м’яча на чужій половині. І на що взагалі розраховували?